Сbятогiрськ
лИМАН
Лиман та Святогірськ
— круті туристичні місця на сході України, куди до повномасштабної війни українці їздили за унікальною
природою та відпочинком. Тепер вони відомі не туристичними маршрутами, а історіями виживання. З 60 тисяч
мешканців в громадах залишилося лише 10 тисяч. Після окупації росією і активних бойових дій ці міста
фактично зруйновані, а інфраструктура знищена на 80-90%.
Журналісти платформи “Свій
дім” та онлайн-журналу “Свої” об’єдналися, щоб дослідити та
зафіксувати руйнування житла та об’єктів в Лимані та Святогірську в рамках Програми USAID «Права людини
в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Ми записали понад 60
історій людей – справжніх, без прикрас, про втрати, руйнування, але й відновлення. І запустили складну
публічну дискусію про можливість відбудови Донеччини на лінії зіткнення.
Люди
До повномасштабної війни у Святогірській і Лиманській громадах загалом
жили 60 000 людей. Наразі тут залишаються лише близько 10 000.
80% жителів евакуювалися із
зони бойових дій і не повернулися після деокупації. Бо більше нема куди.
Ми записали історії
тих, чиє житло та місця сили були зруйновані або пошкоджені. Натискайте, аби дізнатися більше про
життя цих людей до та під час великої війни.
Артем Безрук
адвокат, юрист
Української Гельсінської спілки з прав людини:
За час повномасштабної війни російські
військові систематично порушують правила ведення війни. Міжнародне законодавство забороняє
застосовувати зброю проти цивільного житла, це чітко прописано у додатковому протоколі
Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних
конфліктів — у статті 52. Згідно з Римським статутом, обстріл цивільних об’єктів класифікується
наступним чином: умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до
випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи
масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно
надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою
[стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].
Фіксація руйнувань
90% житлових будинків та міських об’єктів в Лиманській та Святогірській громадах знищені війною. Ми побачили це на власні очі.
Бізнес
Майже весь місцевий бізнес у Лиманській та Святогірській громадах знищений. Це стосується готельних комплексів, магазинів, кафе, зеленої енергетики, туристичної інфраструктури.
ШКОЛИ
У Святогірській громаді вціліла лише одна з п'яти шкіл. Вона розташовується у селі Хрестище, за десяток кілометрів від Святогірської Лаври та Слов'янська. Під час бойових дій у освітньому закладі вибило шибки. Через це розмерзлась система опалення і лопнули батареї.
Єдина вціліла школа Святогірської громади.
Репортаж з
Донеччини
Артем Безрук
адвокат, юрист
Української Гельсінської спілки з прав людини:
Обстріли закладів освіти є розповсюдженим
воєнним злочином з боку російської армії, що кваліфікується як умисне спрямування нападів на
будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на
історичні пам’ятки, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є
військовими цілями[стаття 8 (2) (b) (ix) Римського статуту].
Дивись базу зруйнованих об’єктів на Свій дім
Читайте історії з інших міст сходу
Команда задокументувала історії з інших міст (Донеччини та Луганщини), щоб показати масштаб та повторюваність воєнного злочину росії на сході.
Відновлення
Чи варто відбудовувати повністю знищені міста?
Олександр Меланченко
бюджетний
консультант Асоціації міст України в Донецькій області:
Серцем я за те, щоб відновити.
Хотілося б зробити такі міста, яким би заздрив весь світ. Та це мрія. Ми ж повинні виходити з
того, що в нас є і з тих ресурсів, які у нас будуть.
В нашому випадку це дуже складно
реалізувати, тому одразу стали рухатися іншим шляхом. Почали створювати унікальний
компенсаційний механізм, який дасть можливість отримати відшкодування не тільки державі, а ще і
громадянам. Причому у нас навіть сьогодні особливість контексту в тому, що є відшкодування на
рівні громад. Наприклад, громади, які потерпають від обстрілів, там є руйнування. Тобто це
шкода, завдана і не державі, і не окремій особі. А це шкода, завдана безпосередньо
громаді.
І тому у нас вже є механізм на міжнародному рівні, який полягає в тому, що
активи росії будуть заарештовані. Потім буде спеціальний компенсаційний механізм, який буде
спрямований на те, щоб передавати ці активи. У подальшому вони будуть надаватися або ж
громадянам, або ж на покриття потреб держави. Тобто наразі це найреалістичніший механізм в
умовах, коли немає можливості зобов'язати державу-агресора сплачувати. Бо більшість
міжнародно-правових інструментів розраховані на те, що держави визнаватимуть ці зобов'язання
і виконуватимуть їх.
Чи можлива в Україні швидка і масштабна відбудова?
Леся ОгриЗко
керівниця
напрямку міжнародного співробітництва коаліції Rise Ukraine:
Зараз у нас відбувається
фаст рекавері. Тобто це та частина відбудови, яка абсолютно є необхідною для того, щоб зберегти
нормальне життя і нормальну життєдіяльність українців. І наразі ми, як країна, як міжнародні
партнери, працюємо на цьому базовому рівні. Про так званий маршал-план, або велику відбудову,
поки що не йдеться. Зрозуміло, що в якісь надвеликі проєкти, які потягнуть величезні кошти за
собою, поки що не готові вкладати, тому що ніхто не дасть тобі гарантії, що завтра туди не
прилетить.
Хороший кейс, і це, зокрема, про правильність прийняття рішень і на рівні
місцевого самоврядування, і на національному. Наприклад, розбомбили десь школу — її більше
немає. Звичайно, що будь-яка громада буде виступати за те, що треба обов'язково її
відновити, відбудувати цю школу. Без нормального державного управління або управління на рівні
місцевого самоврядування з фахівцями, які зможуть проаналізувати і зрозуміти, чи потрібна цій
громаді, звідки 60% населення виїхало, школа. Чи насправді її там нема для кого будувати.
Чи працює “єВідновлення”
і на що можуть розраховувати
власники житла?
Анастасія Бурау
заступниця
адвокаційної координаторки БФ "Право на захист”:
Законодавцям дійсно ще є з чим
працювати. Наприклад, закон дає достатньо широкий перелік житлових об'єктів, в разі
пошкодження або знищення яких люди можуть отримати компенсацію. Водночас він не охоплює всі об'єкти,
передбачені законом. Тобто, наприклад, наразі у нас прописаний механізм, як отримати компенсацію
за пошкоджену квартиру або за пошкоджений приватний будинок, водночас щодо об'єктів
будівництва цей механізм ще потрібно додатково врегулювати.
Можливі наступні варіанти:
для ремонту категорії А — це максимум 200 000 грн, і для ремонту категорії Б — це до 350 000, і
до 500 000 грн в залежності від об'єкта.
Щодо знищеного житла, то при розрахунку
суми компенсації використовується формула, яка складається з різних показників і вони
перемножуються.
Тобто наразі законодавець дійсно надав можливість відновити своє
приміщення або ж отримати компенсацію для придбання нового житла для того, щоб закрити таку
базову, першочергову потребу постраждалих, як забезпечити дах над головою та належні житлові
умови.
РОЗКАЖІТЬ
СВОЮ ІСТОРІЮ
Поділіться власними
спогадами про зруйновану оселю
або заклад, в якому
працювали
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу,
наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка
виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації,
представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за
вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері
розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.
Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування
країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та
економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час,
загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До
поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів
досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем
охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати
додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю
Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт або на
сторінку у Facebook.
