“На похороні чоловіка дізналася, що наш будинок у Вугледарі повністю знищили”. Історія Марини Водопʼянової

“Я ніколи не хотіла жити в іншому місті. Мені завжди подобався Вугледар. У нас була квартира, гараж, машина. Влітку ми їздили відпочивати на море. Перед війною зробили ремонт та обновили меблі. Розумієш, що вдома в тебе було все, а зараз нічого не має. Але найважча втрата для моєї родини — це загибель на війні чоловіка”, — розповіла журналістці “Свій дім” Марина Водопʼянова.

Марина ще дитиною разом з батьками переїхала до Вугледара. Вважає це місто своїм рідним. Там вона навчалася, одружилася та народила синів. Мала гарне життя зі своєю родиною. Все змінив повномасштабний наступ росії. Її чоловік Артур загинув, захищаючи рідну землю. А жінка з дітьми нині живе на Івано-Франківщині.

“Сонечко, прокидайся, у нас війна”

“Я до останнього не вірила, що буде повномасштабний наступ. Поки чоловік не подзвонив о 4 ранку і не сказав: “Сонечко, прокидайся, у нас війна. Збирай сумку і шукай, де будеш ховатися””, – розповідає Марина.

Чоловік хотів, щоб дружина з дітьми евакуювалася з міста. Але вона не знала, куди й до кого їхати. Всі родичі жили у Вугледарі.

Обстріли почалися одразу. В перший день великої війни біля лікарні влучила “Точка У”. Артилерія не припиняла руйнувати місто, летіли касетні та танкові снаряди. 

Марина з дітьми жила в підвалі. Поки був газ, то готували у квартирі. Їжу економили. Разом з сусідами збирали продукти та ділилися одне з одним: 

“Чоловік більше переживав за нас, ніж за себе. Тому ми вирішили їхати. Спочатку евакуювалися моя мама, а я чекала чоловіка. Я дуже вдячна, що в той день побачила Артура і змогла обійняти та поцілувати”.

В день, коли жінка покинула місто, ворожий снаряд поцілив в їхню квартиру. Він влучив у кімнату, де вони проводили найбільше часу. Згодом, від сусідки Марина дізналася, що багатоповерхівку повністю зруйнували.

“Не впевнена, що колись повернуся”

З Вугледара жінка евакуювалася до Івано-Франківської області. Працювала в управлінні статистики дистанційно, але нещодавно її та інших співробітників відправили в безоплатну місячну відпустку. Менший син навчається дистанційно, старший ходить в місцеву школу. Мама живе в Запоріжжі.

Через стрес у Марини почалися запаморочення і вона зламала колінну чашечку. Їх зробили операцію, а зараз готують до другої:

“Нам важко. Таке відчуття, що ми нікому не потрібні. Не впевнена, що колись повернуся до Вугледара. Там житла вже ні для кого немає”.

Допомогти Марині та її дітям можна за реквізитами: 5168745129289754.

Артем Безрук, адвокат:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Попадали на підлогу, а доньку сховали в дивані, щоб врятувати від уламків”. Історія Ольги Ігнатенко