“Я у твоєму домі, тут страх”. Родина Олександри з Лимана втратила своє місце сили

Олександра зі своєю родиною винаймають житло у Дніпрі. Вони — переселенці з Лимана. До квітня 2022 року залишалися на Донеччині, а потім виїхали. Усі, крім батька. Чоловік не міг залишити дім і безпритульних котів, які підгодовував. 

Перед Пасхою російські військові почали бити по сусідньому селищу Зарічне. 

“Там вмирали люди і це було дуже страшно. Тато зібрав речі й виїхав, щоб через декілька днів повернутися назад, але вже об’явили евакуацію”, — розповіла Олександра журналістці “Свій дім”.

Фото зруйнованого дому побачила у день народження мами

Двоповерховий будинок обстріляли десь наприкінці травня 2022 року, коли армія рф наступала на Лиман. У жовтні жінка отримала фото свого місця сили від знайомого військовослужбовця. 

“Саша, я у твоєму домі, тут страх“, — написав він. — Це був жах, розпач, розрив душі та крик відчаю прямо на тому місці, де я прочитала його повідомлення. Після побачених фото я думала, що зійду з розуму. Стримували тільки діти”.

4 дні вдома після деокупації

Наприкінці жовтня 2022 року, після деокупації Лимана, Олександра з чоловіком і батьком поїхали додому.

“Це був жах. Дім без вікон, на даху близько 300 пробоїн — рахував тато, бо бітумом замазував ті дірки. Все розграбовано, в домі не залишилося нічого, навіть матраци дитячі повиносили, газовий котел. Одні шафи залишилися, в яких гуляє вітер. Орки-буряти навіть собаку з’їли на дитячому комоді….Так-так, вам не почулося”, — пригадує Олександра.

Ворожий танк заїжджав прямо у двір, проломив паркан і проїхав по кущах лохини. 

“Наш дім був сучасний, з гарним ремонтом, побутовою технікою, великим городом, засадженим лохиною, яку дуже полюбляє наша донечка. Фруктовими деревами, газоном, трояндами. До нас завжди приходила гуляти сусідська дітвора, а ми намагалися їх чимось пригостити”, — пригадує жінка.

“Що нам робити, як бути далі?”

Родина вдячна волонтерам, міжнародним організаціям і небайдужим людям, які підтримували продуктами харчування та фінансовою допомогою.

“Держава допомагає тільки виплатами для ВПО, які зараз в нас можуть забрати. І що тоді? Компенсацію за пошкоджене майно ми оформити не можемо, бо знаходимося на лінії розмежування. Що нам робити, як бути далі? Кожний день одне і те ж питання, і сльози розпачу….”.

Артем Безрук, адвокат:

_______________

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Дуже хочеться додому, але дім розбитий і поруч фронт”. Історія Ольги Берестової