Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / сел. Новоселівка

Історії, які ви нам розповіли
Житло

“Дуже хочеться додому, але дім розбитий і поруч фронт”. Історія Ольги Берестової

зруйновано: травень 2022 / Донецька область , Краматорський район , сел. Новоселівка / 1 Мая , 38

Від селища Новоселівка до Лимана близько 15 кілометрів. Там, до великої війни, жила багатодітна родина Берестових. Подружжя виховувало чотирьох дітей (найменша з них була під опікою). Двоє дорослих — жили окремо.

Будинок на дві кімнати вони придбали у 2007 році. Поступово добудовувались, щоб всім вистачало місця. Зробили спальню, залу, передпокій, а комору переобладнали під туалет і ванну. Мали п’ять городів, машину, тримали худобу. 

“Волонтери вивезли до Дніпра. А звідти шукали, куди притулитись”

У квітні 2022 року довелося все залишити та евакуюватися, щоб врятувати дітей. Волонтери забирали їх з підвалу. Найменшій донечці було 2,5 роки. 

“Я подзвонила волонтерам, які вивозили людей зі Слов’янська. Через два дні вони забрали нас. Було дуже страшно. Опинилися у Дніпрі, а звідти вже самі шукали куди притулитися. До весни нам дали хату у Полтавській області. А куди далі їхати? Дуже хочеться додому, але дім розбитий і поруч фронт”, — розповіла журналістці “Свій дім” Ольга Берестова.

Про руйнування рідної оселі дізналися від старшої доньки, яка на той час залишалась у Святогірську. Через півроку поїхали у село і побачили побиту хату. 

“Приїхали. Дах розбитий, у залі впала стеля. Якраз там, де стояло дитяче двоярусне ліжко. Дверей немає, вікон. Коридор зруйнований, стіни побиті дуже. Прильот був прямо у двір. Трохи накрили дім брезентом, а ночували у родичів. З гаража витягли все до останнього гвіздка. Машина стоїть розбита. Нам довелося купити нову, бо дітей треба возити то до лікарні, то ще кудись”, — розповідає жінка.

Єдине, що врятували з дому, це бойлер

Коли їхали з Новоселівки, то схопили лише документи й памперси для молодшої доньки. У новому місті допомагали небайдужі — приносили речі, ковдри, постіль. Ольга посадила картоплю, бо не може жити без городу. Вдома їх було аж п’ять.

Жінка каже, що діти й досі не адаптувались на новому місці — хочуть додому. Старша, яка залишалась у Святогірську, теж приїхала до батьків. 

Мій дім — моє місце сили. Обожнювала готувати на своїй кухні. Там була барна стійка, чоловік сам зробив. Гарний кухонний гарнітур, вода в хаті”, — пригадує Ольга й не стримує сліз.

У селі залишились близько 340 жителів

Пані Ольга пригадує щасливі дні до війни, коли збиралися усі разом, смажили шашлик. Чоловік працював, жінка господарювала — тримали кіз, качок, курей, кролів. 

“У нас велике селище. Було шість чи сім магазинів, школа з садочком, церква, клуб для дітей. Все побите, клуб тільки вцілів. Нині там залишились близько 340 жителів. Деякі власники магазинів потрохи відновлюються”, — розповідає вона. 

Ще у 2022 році родина подала заяву про пошкодження оселі до прокуратури, потім через застосунок “Дія”.

“Поки — тиша”, — каже жінка.Чоловік вже готовий придбати житло в іншому місті. Аби була компенсація. А я все одно хочу додому”.

Артем Безрук, адвокат:

Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року в ст. 52 зазначає, що цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу. У разі сумніву в тому, чи не використовується об’єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок чи інші житлові будови або школа, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об’єкт використовується в цивільних цілях. Дії російській військових, які описує пані Ольга, підпадають під визначення воєнного злочину та кваліфікуються наступним чином: умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту]; умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

___________

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: З Лимана довелося виїхати. З собою взяли лише український прапор. Історія Світлани Фесенко

Юлія Ступка / 21.12.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко