Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Богородичне

Історії, які ви нам розповіли
Житло

“Коли я побачив, що залишилося від мого дому, то просто ридав”.  Історія Олексія Гусака

Донецька область , Краматорський район , Богородичне

Село Богородичне розташоване поблизу Святогірська. За час окупації російські війська зруйнували там усі домівки, інфраструктуру, магазини, церкву, дороги.

“Ось тут був мій будинок” — показує журналістам “Свій дім” Олексій Гусак на руїни, які залишилися від двоповерхової оселі. 

“Замість будинку — руїни”

Житло Олексія повністю знищили російські військові. Тепер вся територія всіяна уламками цеглин і важко уявити, що там хтось жив. У період окупації недалеко від його дому стояв ворожий БТР та гармата, які обстрілювали мирних жителів.

“Мені так подобалося тут жити. Ось тут поряд ліс, така чарівна природа. Я своїми руками збудував будинок. А зараз нічого немає. Коли я повернувся в село і побачив все це, то просто ридав, — розповів Олексій.

“Сусіда похоронили в городі”

Олексій з сумом згадує про свого односельця, який загинув під час окупації. Того дня ворог сильно бомбив Богородичне. Коли обстріли стихли, він вийшов з двору і в цей момент розірвався снаряд, уламками якого його вбило:

“Просто вийшов подивитися і все — немає людини. Чоловіка спочатку похоронили в городі й лише згодом перенесли на кладовище”.

“Живемо втрьох в напівзруйнованій будівлі”

Якийсь час Олексій жив і працював у Житомирській області. Але якщо влітку там достатньо роботи, то взимку — ні. Того він і повернувся назад у рідне село. 

Олексій мешкає зі знайомими в напівзруйнованому будинку, який належить родичці одного із чоловіків. Вони як змогли відбудували пошкоджену хату — забили вікна і накрили дах. А жінка живе в модульному будинку.

Артем Безрук, адвокат:

За українським законодавством, ракетний/ артилерійській обстріл з боку російський військових по цивільному будинку підпадає під статтю 438 Кримінального Кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни”. Дії російських військових, які описує Олексій, є воєнними злочинами та класифікуються за Римським статутом як: умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту]; умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту].

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID https://www.usaid.gov/uk/ukraine та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: Залізничний вокзал, будинок дитинства та єнот, який їв мигдаль з рук. Спогади Ірини Паюк про рідний Лиман

Катерина Черніговець / 15.12.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Михайло Гречаний жив у Стельмахівці Сватівського району Луганщини. З 2015 по 2020 роки був сільським головою, потім старостою, а перед повномасштабним нападом рф — спеціалістом Коломийчиської сільської ради. Зі своєю...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової

Збереження архітектурної спадщини українських сіл: як працює онлайн-конструктор будинків