Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Чи вистачить нам з чоловіком життя, щоб дати дітям те, що так нахабно забрав ворог”. Історія Олени Чупрової

Донецька область , Краматорский район , Лиман / Анатолія Солов'яненка

Родина Олени Чупрової та її батьки все життя прожили в Лимані. Чоловік працював на залізниці, вона — завідувачкою дитячим сектором у будинку культури. Війна змусила їх покинути рідний дім, який знищив ворог, та переїхати до Козятина Вінницької області. 

“Ми не побачили, як вперше зацвів наш сад”

Будинок в Лимані родина придбала на початку 2019 року. Довго на нього заробляли. Обирали, щоб був близько до батьків та школи з дитсадком.

“Весною посадили город у себе й батьків. А як вперше цвів наш садок — ми так і не побачили”.

Родина покинула Лиман наприкінці квітня 2022 року, коли сусіднє село окупували. Мама пані Олени, просидівши місяць у підвалі без електрики, газу та води, приїхала до дітей на Вінниччину. 

“А тато залишився в Лимані назавжди. Він помер в окупації без родини і друзів. Його серце не витримало. Він бачив як зруйнували наш та їхній дім, бачив як гинуть його друзі та сусіди. Цей нестерпний біль пронизує душу наскрізь. Я навіть жодному ворогу не побажаю пережити те, що пережили ми”. 

Пряме влучання зруйнувало будинок 

Будинок Олени зруйнували під час окупації. Через пряме влучання коридор знесло, крізь стелю видно небо, вікон та дверей немає. Стіни роз’їхалися в різні боки.  

Вона була в Лимані одразу після звільнення міста. Сподівалася забрати техніку, меблі та одяг, бо виїжджала лише з двома сумками. Але забирати було нічого:

“Ми залишилися сам на сам зі своєю бідою. У нас немає дому. Ми безхатьки у рідній країні. Живемо у злиднях, хоч і працюємо. Робимо усе, що в наших силах. Чи вистачить нам з чоловіком життя, щоб забезпечити наших дітей і дати їм все, що в них вже було, і що в них так нахабно забрав ворог? Я не знаю…”.

Допомогти Олені можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/5rbGRdpZ8W

Артем Безрук, адвокат:

У додатковому протоколі до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року в ст. 52 зазначено, що цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу. В даному випадку, це можна кваліфікувати як воєнний злочин, а саме: умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Російські обстріли зруйнували дім, а мародери винесли все — від ліжок до горщиків з квітами”. Історія Світлани Іщенко

Катерина Черніговець / 12.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Як працює Реєстр збитків для України та які заяви вже активні

Платформа “Свій дім” продовжує серію відео про Реєстр збитків для України. Мета — ознайомити постраждалих від російської агресії з можливістю долучитися до створення системи відшкодування у вигляді репарацій від країни-агресора....

читати історію

Як подати заяву до Реєстру збитків: покрокова інструкція та досвід Світлани Маркової з Лимана

У квітні 2024 року в Гаазі було запущено Реєстр збитків для України (RD4U), с творений для підтримки постраждалих від війни з росією. Це єдиний міжнародний інструмент для фіксації шкоди, завданої...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Як працює Реєстр збитків для України та які заяви вже активні

Як подати заяву до Реєстру збитків: покрокова інструкція та досвід Світлани Маркової з Лимана

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Приватний будинок

“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Приватний будинок

“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури

Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти

Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині