Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Коли бачу відео з Попасної, то серце розривається. Місця, де жив, працював та гуляв, повністю знищені”. Історія Зоряни Пелецької

зруйновано: квітень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Нижньопогранична , 38

Зоряна Пелецька родом зі Львівщини, але своїм домом називає Попасну, де прожила 30 років. Жінка з чоловіком власними силами облаштовували будинок та територію, садили город та вирощували квіти. 

“Дім — це не там, де народився, а де життя прожив. Часто сниться наш будинок. Ми стільки вклали в нього, все робили з любов’ю. Старалися для себе та щоб дітям та онукам залишилося. Але так склалося, що все зруйновано. Я вдячна, що ми залишилися живі”, — розповіла журналістці “Свій дім” жінка.

“Ніколи не забуду 24 лютого”

Війна в Попасній почалася ще 2014 році. Тоді родина Зоряни не виїжджала з міста — були вдома та ходили на роботу. Дах їхнього будинку пошкодили уламки снарядів, але своїми силами змогли його відбудувати.

“Згодом Попасну почали відновлювати. Місто процвітало, роботи стало більше. Але у 2022 році нас звільнили від усього. Я ніколи не забуду 24 лютого. Це наче відбулося сьогодні. Спочатку нам ніхто не сказав, що відбувається. На вулиці була якась метушня. Ми приїхали на станцію здавати зміну і завідувачка сказала, що почалася війна. В той день нас почали накривати градами”, — розповіла Зоряна, яка працювала на швидкій допомозі молодшою медичною сестрою.

Остання робоча зміна була 15 березня. До цього дня вони рятували цивільних, які постраждали від обстрілів. Але далі було вже неможливо працювати.

“Коли їхали з Попасної, то хата ще була ціла”

19 березня 2022 року Зоряна разом з чоловіком та донькою виїхали з Попасної. Тоді ще хата була ціла. Але згодом було пряме влучання — він повністю згорів. Нічого не вціліло.  

“Ми розраховували, що скоро повернемося. Навіть документів на будинок не взяли. Схопили паспорти й поїхали”. 

Спочатку родина евакуювалася в Бахмут, а згодом виїхала на Кіровоградщину. Там і винаймають житло. 

“Якби сказали, що Попасну вже звільнили, то я б поїхала на руїни, аби бути в себе вдома”.

Артем Безрук, адвокат:

Згідно Кримінального кодексу України обстріл міста, де мешкають цивільні кваліфікується за статтею 438 КК “Порушення законів та звичаїв ведення війни”. За нормами Міжнародного права, російські вискові вчинили воєнні злочини, які прописані в Римському статуті, а саме: умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

 

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Збудували добротний дім, в який вклали всю душу. А зараз думаю, що треба було ставити халабуду”. Історія Ігоря Райляна

Катерина Черніговець / 19.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової