Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Авдіївка

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

П’ятиповерхівка на 10 під’їздів зруйнована. Син часто проситься в Авдіївку на кар’єр. Історія Віталія Корнєєва

зруйновано: квітень 2023 / Донецька область , Покровський район , Авдіївка / Воробйова , 5

Віталій Корнєєв жив в Авдіївці з народження. У будинку по вулиці Воробйова, 5 була квартира його мами. Коли створив власну родину, то придбав “трьошку” у цьому ж домі, тільки в іншому під’їзді. 

Нині п’ятиповерхівка на 169 квартир пошкоджена. Порожніми розбитими квартирами гуляє вітер, а звуки війни не стихають.

“Наш дім найдовший і знаходився на самому краю. Далі три поля і Донецький аеропорт” , розповів Віталій журналістці “Свій дім”.

Справжнє пекло в Авдіївці почалося після 8 березня

Біля дому — дві школи. Російські окупанти постійно по них били. Перші прильоти поруч були ще наприкінці лютого 2022 року. Тоді все вціліло. Під час наступного — повилітали вікна. Справжнє пекло почалося після 8 березня. 

“Я був на роботі, а дружина ховала сина у ванній кімнаті, щоб врятувати від уламків. Був обстріл “Градом”, відкрилися двері й повилітали вікна. Після цього я відправив їх у Костянтинівку до тещі, а сам залишився вдома. Того дня виїжджала і моя сестра, її будинок теж постраждав”, — розповів Віталій.

Чоловік купив плівку та забив вікна. Жив у кімнаті, яка більш-менш вціліла. Періодично ходив на роботу, але по місту пересувався короткими перебіжками. За місяць, коли стало зовсім нестерпно, закрив квартиру, віддав ключі мамі та поїхав до родини.

“Через два тижні виїхала мама. І все, більше ми в Авдіївці не були”, — каже Віталій.

Зробили ремонт і мріяли про щасливе життя

Віталій п’ять років навчався та жив у Харкові. Після випуску повернувся додому і влаштувався на роботу в сусідній, ще не окупований Донецьк. Працював на залізничній дорозі. 

“Коли у 2014 році місто вперше обстріляли і закрили дорогу на Донецьк, я перевівся працювати в Авдіївку. Через три роки купив у сусідів квартиру і почав робити ремонт. Моя дружина з Костянтинівки і нашого сина народжувала там. А потім разом переїхали у затишне відремонтоване житло. Місто розвивалося, ми працювали, дитина ходила у садочок “Малюк”, який зараз теж зруйнований. Якщо подивитись супутникові знімки, то найдовший дім на 10 під’їздів — це мій. Поруч з ним будівля з синім дахом, то був ЦНАП. Ось прямо туди влетіло, а в мене вікна через дорогу”, — розповів Віталій. 

У 2015 році прямих влучань у будинок не було, але квартира була побита уламками, повилітали вікна. Батареї розкурочило, десь тріснуло, довелося все міняти. Попередні власники зробили перепланування. Віталій все переробив для комфорту своєї родини, щоб була спальня, дитяча та гостьова. Оформив усі документи. Залишалось найприємніше — жити у власній затишній оселі. 

Ще 12 січня 2022 року у цій квартирі святкували день народження сина. Йому виповнилося 4 роки. Було багато гостей і подарунків. А потім почала велика війна.

Син часто проситься в Авдіївку на кар’єр

“Син часто проситься в Авдіївку на кар’єр. У нас такий кар’єр красивий був, ми туди на велосипеді їздили. Я його посаджу на раму і поїхали — то на рибалку, то просто купатися. А у Костянтинівці тільки грається на подвір’ї приватного дому та катається на самокаті. Інколи беремо його до магазину, коли тихо…. По околицях б’ють і ми все чуємо”.

Артем Безрук, адвокат:

Дії російський військових, які описує пан Віталій, порушують одразу декілька міжнародних норм введення війна, а саме: 1. Обстріл дитячого садочка, кваліфікується як умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, на історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями[стаття 8 (2) (b) (ix) Римського статуту]. 2. Артилерійський обстріл населеного пункту, де мешкають цивільні порушує норми протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, де в статті 52 зазначено: у разі сумніву в тому, чи не використовується об’єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок чи інші житлові будови або школа, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об’єкт використовується в цивільних цілях.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.


Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.


У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Війна для нас почалася у 2014 році, а торік я дізналася, що нашої квартири більше немає”. Історія Софії Ліфанової з Авдіївки

Юлія Ступка / 02.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко