Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Наш дім згорів, а до 15 квітня треба звільнити орендоване житло”. Історія Ганни Воронкіної

зруйновано: травень 2022 / Донецька область , Краматорський район , Лиман / Запорізька , 33

“Дім почали будувати, коли одружилися з чоловіком. Фундамент заливали з нуля. Там була тільки земельна ділянка та флігель, в якому ми жили з трьома дітьми. Менші-двійнята ще не ходили, їм було по 10 місяців.  Це був 1979 рік”, — розповіла журналістці “Свій дім” Ганна Воронкіна.

Зводити дім допомагали батьки, знайомі. Все зробили власними силами, лише запрошували майстринь, які штукатурили стіни:

У нас в Лимані це називалося “поновити дім”. Тобто робили суміш з піску, глини та тирси, якою вирівнювали стіни. Потім вже самі білили крейдою. У 1981-му нарешті перебралися з флігеля у добротний будинок”.

У 2013 році родина пережила пожежу. Вдома нікого не було — одна з кімнат вигоріла повністю, а інші почорніли від кіптяви. Разом з рідними та сусідами зробили капітальний ремонт, а через 9 років усе знищили російські обстріли.

“Бабусю, летять бомби, я не можу з тобою розмовляти”. Про велику війну дізналась від онука

“О 5-й годині я вже не спала, взяла ноутбук. Зазвичай то книги там читаю, то дивлюся якесь кіно. І побачила новину про початок повномасштабної війни, розровідає жінка. Відразу подзвонила онуку, який навчався в Києві. Питаю, як у нього справи, а він каже: “Бабусю, летять бомби, я не можу з тобою розмовляти. Ми збираємо речі та біжимо у бомбосховище”. Я одразу набрала доньок. Спочатку вони мені не повірили…”.

Потім були збори тривожної валізи, звуки вибухів за 20-30 кілометрів від Лимана, які поступово наближалися все ближче і ближче. 

Старша онука вже 6 років жила в Німеччині. Згодом діти пані Ганни поїхали до неї, а вони з чоловіком опинились у селищі Солоне Дніпропетровської області.

“Прилітати у Лиман почало 20 квітня, і наступного дня ми виїхали на машині зятя. А наше авто стареньке авто залишили вдома в гаражі. Забрали доньку, собаку та сусідських папуг”, — розповідає вона. 

“Рятувати вже нічого. Горить ваш гараж та хата”

В Лимані залишався сусід, який приглядав за домом. Періодично дзвонив і казав — хата стоїть, все ціле. Але 26 травня зранку повідомив, що після влучання ворожого снаряда загорівся гараж і хата, і рятувати вже нічого.

Пригадую 2014 рік, коли над нами кружляли літаки, а по вулицях їздили танки. По кілька годин сиділи у погребі. Матеріально ми тоді не постраждали, тільки морально. А тепер все знищено”, — з сумом каже жінка.

До 15 квітня треба звільнити орендоване житло

Майже 2 роки подружжя живе на Дніпропетровщині. До селища Солоне вже звикли, готові поки тут залишитися. Але до 15 квітня їм треба знайти нове житло.

“Господар дуже хороший і умови тут непогані. У нього двоє дітей, свої проблеми й вирішив цей дім продавати. Вже почали складати речі. Нам головне знайти тут недороге житло. Просимо допомогти лише з цим, а далі протягнемо. Все життя працювали, пенсію заробили”, — розповідає пані Ганна. 

Діти подружжя зараз в Німеччині. Звуть і батьків, а вони не хочуть їхати з України. Хоч і сумують за своєю дружньою родиною. В одного з онуків — невиліковна хвороба. Бабуся каже, що покручені ручки-ніжки. Що возили його на лікування до Ізраїля та Китаю, але безрезультатно. Інший, який у перший день війни був у Києві, отримав травму хребта та інвалідність другої групи.  

Артем Безрук, адвокат:

Обстріли цивільних будинків, які не є воєнними цілями, з боку російської армії є розповсюдженим воєнним злочином. Згідно міжнародного законодавства ці дії можна кваліфікувати за нормами Римського статуту як умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкового вбивства чи поранення цивільних осіб, заподіє шкоду цивільним об’єктам чи спричинить масштабну, тривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту] та умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту.

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Немає різниці, де починати все спочатку — на Буковині чи в Лимані”. Історія Юлії Савенко

Юлія Ступка / 21.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко