“На останній заряд телефону я записала відео для доньки. На випадок, якщо ми не виживемо”. Історія Оксани Садової

“Жити на рідній землі, де ти сама собі господиня”. 

Так Оксана Садова зі Святогірська пояснює причини повернення в деокуповане місто. Не дивлячись на пережиті страхи перших місяців війни, отриманні поранення та посттравматичний стресовий розлад вона намагається повернути своє життя, планувати майбутнє та сподівається на відновлення житла.

“Нас врятувало те, що ми були у підвалі”

1 червня 2022 року російський снаряд влучив в будинок Оксани й зруйнував його. Жінку та її чоловіка врятувало те, що вони переховувалися в підвалі. 

“На той час в нас вже два тижні не було електрики. Росіяни підходили до Святогірська. Тоді на останній заряд батареї я зробила відеозапис для доньки, яка евакуювалася місяць назад в Європу. Я розповіла їй, що сталося, на випадок, якщо ми не виживемо”, — згадує Оксана.

Коли подружжя вибралося з підвалу, то побачили, що від удару їхній будинок тріснув, а житло дідуся, яке знаходилося поряд, загорілося. Вони спробували загасити пожежу та врятувати бензогенератор, але усі шланги вже були порвані осколками.

Поранення та контузія

Саме в цей час Оксану з чоловіком почали обстрілювати з артилерії  через наведення квадрокоптера. Жінка побачила дрон, який “висів” недалеко від будинку. Раптом за три метри від них розірвався ворожий снаряд і вони отримали осколкові поранення. Потім виявилося, що в Оксани контузія. 

Тоді подружжя вирішило виїжджати з міста, бо отримати медичну допомогу вже було ніяк і ніде. Хоча до цього зовсім не хотіли залишити рідне місто.

Виїжджали з міста на мотоциклі

Зі Святогірська подружжя тікало на мотоциклі, який їм залишив сусід. Зібралися за 15 хвилин і встигли “проскочити” до нового обстрілу. Дорога, по якій вони їхали, була повністю відкрита і видимість була, як на долоні. 

Вони доїхали до Краматорська, де зупинилися у родичів. Через декілька днів Оксана вирушила за кордон до доньки, де й прожила 9 місяців. 

“Це мій рідний дім і я там господиня”

В Україну жінка приїхала у березні 2023 року. Її рідне місто вже було деокуповане: 

“І хоча все зруйновано і ми живемо в сарайчику — це мій рідний дім, я вдома і я господиня. Я нікому нічого не повинна пояснювати чи питати. Захотіла — поставила теплицю, захотіла — розпалила багаття”.

Не дивлячись на складнощі життя в Святогірську, Оксана ставить цілі на наступний рік — вже купила плівку на теплицю. В цьому сезоні змогла виростити капусту, якою поділилася з сусідами, бо не було де зберігати. Органічним землеробством жінка займається вже 20 років і планує і надалі вирощувати різну городину.

Артем Безрук, адвокат:

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID https://www.usaid.gov/uk/ukraine та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: Тримає ліхтарик і показує закатані банки з макаронами. Історія жінки зі зруйнованого дому у Святогірську