Тримає ліхтарик і показує закатані банки з макаронами. Історія жінки зі зруйнованого дому у Святогірську

“Давайте піднімемось на п’ятий поверх. Ось, бачите, все тече і до моєї квартири доходить, — говорить пані Людмила й крокує сходами розбитої п’ятиповерхівки у Святогірську.

Нині вона єдина мешканка одного з під’їздів будинку по вулиці Мазепи. Російські ракети зруйнували його у 2022 році — частина дому рухнула. 

“Фотографуйте, як я живу”

“Фотографуйте, як я живу. Зараз візьму ліхтарик, — говорить жінка нашій журналістці, яка завітала до неї.  — Он пробки заклеїла як змогла, бо буде замикання і пожежа. Увесь коридор тече. А тут у мене гуманітарка. Якщо дійде вода, то все намокне. Дуже холодно у квартирі й з вікон задуває”.

На шафі у трилітрових банках закатані макарони. Господарка каже, що так вони будуть стояти роками, бо в пакетах заводиться моль та можуть зіпсуватися від вологи. Газу немає. Електропічкою жінка боїться користуватися, бо вона зламана. Холодильник теж не працює.

Важкі випробування протягом усього життя   

Пані Людмилі — 84 роки. На її долю випало чимало випробувань — росла сиротою, потім жила з чоловіком-пиякою, втратила сина, а донька вже 8 років пересувається на милицях. У своєму поважному віці вона мріє, щоб в оселі було сухо, а на вікнах було скло, а не OSB-панелі.  

“Спочатку вилетіли вікна — у мене і в доньки, яка живе поруч. Дерева зламало. Нам тоді дали клейонку. Сусід з першого поверху допоміг забити вікна. А воно знов “бабах” — полетіло все. Найняла людей, забили пластиком. Знов бабах, бомбили ж постійно. У період затишшя сусідка ставила собі пластикові вікна, а мені віддала скло, яке було у сараї. Засклили мені вікна і знов те саме. Вибило й вітер по квартирі вітер гуляє”, — розповідає пенсіонерка.

Зараз вікна у спальні й на балконі забиті OSB-плитами. У квартирі не вистачає світла, а вночі від вітру грюкають сусідські двері:

“Сплю у двох штанах, двох светрах, безрукавці, шапці та під трьома ковдрами. Тоді мені тепло, так це ще морозів сильних нема”. 

Яка ситуація з домом?

“По дому кажуть: “Документи готові, але грошей та спонсора на відбудову немає”. Оце моя квартира, потім однокімнатна і трикімнатна. Я зі своєю маленькою пенсією вклалася, щоб покрити дах. Все робили з сусідами, які залишились. А стало ще більше текти. З верхніх поверхів все до мене доходить”, — розповідає вона.

У цій квартирі пані Людмила живе 24 роки. З чоловіком розійшлася, а згодом він трагічно загинув. Донька залишилась жити у батьківському домі. А вона продала житло, яке отримала після розлучення, та переїхала у цю п’ятиповерхівку на вулиці Мазепи.

Пані Людмила мерзне і зачиняє двері, щоб було тепліше. Показує на зморщені від вологи шпалери, які клеїла ще 20 років тому:

“Як шкода, все пропаде. Я вже нічого купувати не буду. Навіщо воно мені треба! Залишилось би те, що є. Я бідненько живу, але мені багатство не потрібне”.

Фото: Свій дім; Свої

Артем Безрук, адвокат:

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID https://www.usaid.gov/uk/ukraine та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Не знаю, з чого такого стріляли, але там всередині все повилітало”. Історія готелю Alpen у Святогірську