Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / с. Дробишеве

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Коли вийшла з погреба, мій будинок вже догорав. Тривожна валіза перетворилася на попіл”. Історія Наталії Джури

зруйновано: травень 2022 / Донецька область , Лиманський район , с. Дробишеве / Василя Морозова , 13

Наталія Джура — мешканка села Дробишеве Донецької області. Працювала лаборанткою мікробіологічної лабораторії в санепідемстанції, а її чоловік — в ДСНС. Родина 24 роки прожила в будинку, який Наталія успадкувала від бабусі та дідуся. Він був невеликим, але затишним.

“Всі ці роки ми облаштовували наш дім, садили город, вирощували квіти, але зараз нічого не залишилися. Ми не очікували, що наш край так постраждає. В селі зруйновані школа, дитячий садок, будинок культури, магазини. Згоріли цілі вулиці”, — розповіла жінка журналістці “Свій дім”.

“Коли ми вийшли з погреба, все догорало”

“В перший день повномасштабного вторгнення мені подзвонив син і сказав: “Мама, почалася війна. Це правда. Нас обстрілюють”. Я йому спочатку не повірила”, — каже Наталія.

Сильні обстріли с. Дробишеве почалися на початку травня 2022 року. Спочатку ворог поцілив в дитячий садок. Тоді вже не було газу й електрики.

13 травня ворожий снаряд влучив у будинок сусідів і він загорівся. За хатою Наталії зберігався запас дров і вугілля. Все це зайнялося та перекинулося на її житло:

“Був обстріл і я ховалася в погребі. Коли вийшла, вже все догорало”.

Наступного дня разом та мамою виїхали з села у Нікополь Дніпропетровської області. Чоловік залишався на службі. Згодом він приєднався до дружини.

“Намагаємося облаштувати свій побут, але все чуже, не моє”

В Нікополі жінка прожила до листопада 2022 року. Потім її чоловік повернувся на роботу. У Святогірську він відновлював пожежну частину.  

Зараз подружжя мешкає у Слов’янську в орендованій квартирі. Наталія з грудня працює за фахом — лаборантом в баклабораторії, а до цього — в продовольчому магазині. 

“Ми намагаємося облаштувати свій побут і продовжуємо жити, але все чуже, не моє. Якщо буде небезпека, то будемо виїжджати”.

Артем Безрук, адвокат:

Додатковим протоколом до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, регулюється захист жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), у статті 52 вказано, що цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу. Натомість, російські військові проводили систематичні, невибіркові обстріли, чим порушили норми міжнародного права, що за Римським статутом класифікується як воєнний злочин, а саме: умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

 

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Ми виїхали з Зарічного, а наступного дня в наш будинок влучив снаряд”. Історія Інни Сухарської

Катерина Черніговець / 16.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко