Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / с. Зарічне

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Ми виїхали з Зарічного, а наступного дня в наш будинок влучив снаряд”. Історія Інни Сухарської

Донецька область , Краматорський район , с. Зарічне / Шевченка , 21

Родина Руслана Рубія та Інни Сухарської до початку великої війни жила в Зарічному Донецької області. Будинок чоловік успадкував від батьків близько 10 років тому.

“Зарічне тільки почало розвиватися. Люди роками будували житло, заощаджували, збирали все до копійки, але прийшли незвані гості й зруйнували все в одну мить”, — розповіла журналістці “Свій дім” Інна.

“У будинок влучив снаряд”

24 лютого 2022 року Руслан і Інна прокинулися від вибуху. Згодом вони зрозуміли, що це летять снаряди. Спочатку у сусідні села, а потім і до них.

Родина покинула Зарічне ще до окупації. Евакуювалися на Рівненщину, щоб врятувати дітей:

“В наш будинок одразу заселилися військові рф. А наступного дня туди поцілив снаряд і він згорів. Дім стоїть повністю зруйнований. Нічого не збереглося”.

Заяву в “Дію” на отримання компенсації подавали, але відповіді поки немає.

Мама Інни залишалася в Зарічному. Її будинок частково пошкоджений. Жінка власними силами відремонтувала дах. Тихих днів мало. Обстріли не припиняються ні вдень, ні вночі:

“Вона не хоче виїжджати. Сказала, що ми ніде нікому не потрібні”.

“Знайти нову оселю було важко”

З Зарічного родина приїхала на Рівненщину. Спочатку їх поселили в гуртожиток. Але через 4 місяці довелося шукати нове житло. Руслан ходив до сільської ради з проханням допомоги, але йому відмовили.

“Знайти нову оселю було важко, бо вартість оренди була для нас зависокою. Моїй жінці сказали, що є один недорогий будинок в селі. Ось там ми і живемо. А далі не знаю, куди вертатись і за що купувати дім”, — розповів чоловік.

Допомогти родині можна за реквізитами:

5167 8031 1245 7648 (Руслан Рубій).

Артем Безрук, адвокат:

Відповідно до положень Римського статуту, атака на цивільні об’єкти розцінюється як воєнний злочин та класифікується наступним чином: – Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту]. – Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

 _____

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі:  “Наші захисники мають відчувати підтримку, де б ми не були”. Історія Лесі Мирошниченко, яка втратила дім та опинилася в Польщі

Катерина Черніговець / 15.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової