Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Наші захисники мають відчувати підтримку, де б ми не були”. Історія Лесі Мирошниченко, яка втратила дім та опинилася в Польщі

Донецька область , Краматорський район , Лиман / Театральна , 1/7

“Квартиру в Лимані отримав мій дід, коли працював на силікатному заводі. В ній народилася моя мама та її брат. Туди я принесла свого синочка з пологового будинку. Це була велика та гарна трикімнатна квартира. З 60-х років там прожило 4 покоління. А прийшла росія і забрала в нас все”, — розповіла журналістці “Свій дім” Леся Мирошниченко. 

Вона жила в Лимані разом з сином та дядьком. На життя заробляла шиттям та вишивкою і завжди любила творчу роботу. Дядя був помічником машиніста. Перед початком великої війни в будинку, де вони жили, повністю замінили дах, відремонтували та пофарбували стіни:

“Він став як новенький. Ми якраз планували ремонтувати квартиру. Але цього не сталося”.

“Куди повертатися — ми не знаємо”

На другий день великої війни Леся разом з сином поїхали до її мами в село Вірнопілля Харківської області. За тиждень там пропав газ, а ввечері — світло. Російська авіація бомбила Ізюм. Наступного дня вони вирішили їхати далі. 

“У потязі на Львів, мені зателефонували друзі, які чекали нас у Польщі. І ми поїхали одразу за кордон”.

Дядько Лесі ще до середини квітня залишався в Лимані, але коли почалися обстріли міста теж виїхав. Зараз зі знайомими винаймає квартиру у Кіровоградській області.

Про руйнування будинку Леся дізналася від дядька, який надіслав фото знищеного житла

“На жаль, наша квартира не приватизована. Дядя завжди казав “все одно, вона наша”, а тепер ми залишилися ні з чим. Думали, що повернемось до мами в село, але її будинок також зруйнований. Я навіть шукала можливості заселитися в модульний будинок в інших містах, але відмовляють”.

Життя в Польщі та робота на фабриці

Леся з рідними живе в селі біля Познані. Міського транспорту там немає, але змінити місце проживання не можуть — житло в місті набагато дорожче. Син спочатку ходив до польської школи, але згодом став займатися онлайн в українській. Мама жінки онкохвора і проходить лікування. 

Олеся працює швачкою на фабриці, яка виробляє медичні вироби.

“Спочатку я мала працювати на фабриці лише місяць. Потім роботу продовжили ще на три, півроку і так далі. Так я і залишилася тут. Також періодично прибираю квартири, щоб додатково заробити” 

Допомогти Лесі можна за реквізитами: 5168745166412376 

Артем Безрук, адвокат:

Згідно Римського статуту обстріл цивільних об’єктів є воєнним злочином та класифікується наступним чином: – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту]; – умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Дім зруйнований. Купити новий я не можу. І розраховувати на чиюсь допомогу також”. Історія Юлії Рахманової

Катерина Черніговець / 14.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко