Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лисичанськ

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“На день народження отримала повідомлення, що наш будинок згорів після обстрілів”. Історія Віри Шаповалової

зруйновано: червень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Лисичанськ / Первомайська , 114

Місто Лисичанськ Луганської області, вулиця Первомайська. До повномасштабного вторгнення рф там була двоповерхівка на 8 квартир. Влітку 2022 року вона вигоріла після влучання ворожого снаряда. Від дерев’яного дому, обкладеного цеглою, не залишилося навіть стін. 

“На свій день народження, 3 липня, отримала повідомлення від брата, що наш будинок згорів після обстрілів. Ось таке привітання. Пізніше нам зняли відео та надіслали фото”, — розповіла журналістці “Свій дім” Віра Шаповалова.

Провели 5 тижнів у сховищі

Жінка з чоловіком та двома синами п’ять тижнів жили у сховищі продуктової бази. Там переховувались близько 100 людей. Місця вистачало, але через холод і сирість хворіли діти. Молодший син ще лазив по підлозі та заробив стоматит.

“Одного ранку вивели дітей з підвалу погрітись на сонечко. Насолоджувалися тимчасовим затишшям. Але недовго, бо почалися прильоти поряд. Нас відкинуло вибуховою хвилею, ледве встигли забігти у приміщення бази”, — пригадує жінка.

Фраза, яка змусила родину евакуюватися

У березні 2022 року з Лисичанська та навколишніх міст масово виїжджали люди. Навіть ті, які певний час хотіли пересидіти та сподівалися, що все швидко скінчиться, як у 2014 році.

“До нас у сховище приїхав Віктор Левченко, який тоді очолював патрульну поліцію Луганщини, розповідає Віра. Він був на броньованій машині та просив евакуюватися. Казав, що в адмінбудівлю за базою селять українських військових і туди окупанти точно будуть гатити”.

“Врятуй своїх дітей, за їхнє життя відповідаєш ти. І як мати повинна в першу чергу думати про них”, — сказав тоді патрульний.

“Ця фраза повернула мене до реальності. І на ранок наступного дня ми виїхали прямо з підвалу. Це було 30 березня 2022 року. Домовились з водієм мікроавтобуса, який вивіз нас за гроші. У нас з дітьми було одне місце на трьох. Чоловік ще залишався вдома. Виїхав через 4 дні з собакою та кішкою. Він до останнього працював у ритуальній службі. Під обстрілами копав ями, щоб поховати людей, які загинули”, — розповідає Віра.

Стрес, інсульт та нове життя 

Після усього пережитого, почутого й побаченого у Віри стався інсульт. Жінка отримала інвалідність третьої групи, але не втратила оптимізм:  

“Ми до останнього не вірили у повномасштабне вторгнення, але купували Мівіну, сірники, крупи і, разом з тим, тарілки Luminarc. Як пригадуємо, то сміємося. Готувалися до війни, але сподівалися, що її не буде. Коли виїжджали з Лисичанська, то брали лише іграшки для дітей. І я чомусь взяла машинку для консервації та свою особисту виделку. Про речі зовсім не думали”. 

Зараз родина живе у селі Нерудсталь Дніпропетровської області. Там їм допомогли знайти барак. Зручностей в домі немає, але за 2 роки мають найнеобхідніше:

“Коли тільки приїхали — люди несли речі, продукти, посуд. Картоплю дали, цибулю. Забили продуктами холодильник. Діти так раділи сирникам, які давно не їли. У старшого сина від стресу з’явилася сива пляма на голові. Вже, слава Богу, все в нормі”.

Чоловік влаштувався на комбікормовий завод, старший хлопчик пішов до школи. Віра займається вихованням дітей, бо після інсульту — непрацездатна.  

Допомогти родині можна за номером картки: 4149499806054480 (Шаповалова В. М.)

Артем Безрук, адвокат:

За українським законодавством, ракетний/ артилерійській обстріл з боку російський військових по цивільному будинку підпадає під статтю 438 Кримінального Кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни”. Згідно Римського статуту обстріл цивільних об’єктів класифікується наступним чином: умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.


Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.


У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: Було зафіксовано понад 30 прильотів: армія рф зруйнувала Центр позашкільної роботи зі школярами та молоддю

Юлія Ступка / 02.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко