Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лисичанськ

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

Було зафіксовано понад 30 прильотів: армія рф зруйнувала Центр позашкільної роботи зі школярами та молоддю

зруйновано: червень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Лисичанськ / Юнацька , 78

У 2022 році під час потужних обстрілів у Лисичанську Луганської області продовжували працювати гуманітарні штаби. Один з них був у Центрі позашкільної роботи зі школярами та молоддю. Місцеві називали його «будинок техніки».

У ніч на 5 червня 2022 року окупанти розстріляли будівлю, було зафіксовано понад 30 прильотів. Більше ніж сорок людей, які постійно перебували там у сховищі, дивом не постраждали. Пожежа безжально знищувала те, що будувалося та відновлювалося роками.

Перші руйнування були ще у 2014 році

Центр зазнав руйнувань і у 2014 році, коли російські окупанти вперше ступили на нашу землю. Після цього була зроблена колосальна робота з його відновлення. Заклад відвідували майже дві тисячі дітей. А приводили їх бабусі, які у свого часу самі тут займалися.

Пожежа знищила роботи місцевої художниці

Під час обстрілу та пожежі були знищені роботи місцевої художниці Інни Гудковської, яка довгий час тут працювала і її музей знаходився в Центрі.

 «У 2014 році будівля була пошкоджена й нами почали займатися серйозно», – розповіла Галина Шадріна, керівниця театрального гуртка. – Відновили систему опалення, повністю оновили глядацьку залу на 300 місць (замінили крісла, одяг сцени, освітлення й озвучення), реконструювали санвузли, парадні сходи. Кожен сантиметр нашого закладу був облаштований з любов’ю майстерними руками співробітників».

“У цьому закладі у мене виросли крила”

Ще маленьким дівчиськом прибігала до Центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Анна Дарміна. Все її життя пов’язане з цим закладом. Одна з найкращих випускниць хореографічного гуртка працювала тут педагогом-організатором, вчила дітей танцювати та відкрила власний театральний гурток.

«Пам’ятаю, що коли вперше приступила до роботи, то мені все було рідне та знайоме, – розповідає Аня. – Тоді у 20 років було справжнім щастям займатися улюбленою справою, за яку я вперше почала заробляти нормальні гроші. Тут, як кажуть, в мене виросли крила і я почала творити, а може інколи й «витворяти». Найкращі діти нашого міста, а особливо з ліцею №8 та «Гаранту» активно записувалися до гуртка, де ми з ними навчалися театрального мистецтва».

Юлія Ступка / 28.07.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко