Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Все життя було в одному місті: школа, педколедж, шлюб, сім’я, дім. Все змінив 2022 рік”. Історія Тетяни Діденко

Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Ювілейна , 95

Тетяна Діденко народилася, вчилася і все життя прожила у Бахмуті Донецької області. Все змінилося після повномасштабного російського вторгнення в Україну. 4 квітня 2022 року жінка покинула рідний дім і вже ніколи не повернулася.


“Донька каже, щоб я забула про Бахмут. Немає його більше. Вже не буде. Вона молода, їй легше, а для мене то було все. Там народилася, вчилася у 22 школі, потім педагогічний коледж, познайомилися з чоловіком, створили сім’ю  там всі мої спогади та все моє життя”, ділиться своєї історією Тетяна із журналістом “Свій Дім”.

2014 рік пройшов для міста непомітно. Була надія, що й цього разу його омине лихо

“У 2014 році ми чули вибухи десь дуже далеко. У самому місті нічого не було. Все пройшло тихо. Після початку повномасштабного російського вторгнення в мене особисто була надія, що так буде й цього разу. Вже в березні стало зрозуміло, що ситуація зовсім інша. Вибухи і постріли ставали дедалі сильнішими”, — згадує перші дні вторгнення Тетяна.

В кінці березня стало зрозуміло – треба виїжджати. Покинула місто з надією на повернення

Донька з самого початку переконувала Тетяну, що треба їхати до неї в Одесу. Жінка зволікала і сподівалася, що Бахмут не постраждає або війна швидко скінчиться. В будинку було облаштоване бомбосховище, але ним вона не скористалася жодного разу.

З середини березня ситуація почала загострюватися, вибухи стали ближче до міста, багато людей вже виїхали. 

Наприкінці місяця стало вже зовсім важко”, – згадує Тетяна. – На початку квітня я прийняла рішення їхати до доньки в Одесу. Тоді востаннє бачила свій дім і своє місто. Прощання з квартирою було довгим. Я обійшла всі кімнати й візуально передивилася всі стіни і кожен куточок”.

Сусіди залишилися й загинули від російських обстрілів

“Коли я їхала, то просила сусідів приходити й поливати мої квіти. Певний час вони це робили. Коли ситуація почала загострюватися, то багато хто виїхав, але були сусіди, які залишилися. Це рішення коштувало їм життя. Були 2 хлопця, їм десь під 30 було, вони не поїхали через старших рідних: один через маму, а інший – через бабусю. Обидва загинули, було пряме влучання. Їх просто розірвало”, — пригадує Тетяна. 

“Живу заради майбутніх онуків”

Вже понад рік Тетяна живе у своєї доньки в Одесі. 

“Планів не майбутнє не маю, все одним днем, справжнє життя залишилося в минулому. Єдине, що мене тримає – моя вагітна дочка та народження майбутніх онуків. Заради цього я живу, це і є мій сенс”.

Реквізити для допомоги родині, яка втратила дім через обстріл російських окупантів: 5457 0825 1368 3164 Діденко Т.О

Артем Безрук, адвокат:

Згідно міжнародного законодавства обстріл населеного пункту, де мешкають цивільні мешканці, є воєнним злочином та кваліфікується, як умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: Згорів після обстрілів: історія розважального центру з кінотеатром у Бахмуті

Олександр Забродін / 17.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко