Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Все життя було в одному місті: школа, педколедж, шлюб, сім’я, дім. Все змінив 2022 рік”. Історія Тетяни Діденко

Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Ювілейна , 95

Тетяна Діденко народилася, вчилася і все життя прожила у Бахмуті Донецької області. Все змінилося після повномасштабного російського вторгнення в Україну. 4 квітня 2022 року жінка покинула рідний дім і вже ніколи не повернулася.


“Донька каже, щоб я забула про Бахмут. Немає його більше. Вже не буде. Вона молода, їй легше, а для мене то було все. Там народилася, вчилася у 22 школі, потім педагогічний коледж, познайомилися з чоловіком, створили сім’ю  там всі мої спогади та все моє життя”, ділиться своєї історією Тетяна із журналістом “Свій Дім”.

2014 рік пройшов для міста непомітно. Була надія, що й цього разу його омине лихо

“У 2014 році ми чули вибухи десь дуже далеко. У самому місті нічого не було. Все пройшло тихо. Після початку повномасштабного російського вторгнення в мене особисто була надія, що так буде й цього разу. Вже в березні стало зрозуміло, що ситуація зовсім інша. Вибухи і постріли ставали дедалі сильнішими”, — згадує перші дні вторгнення Тетяна.

В кінці березня стало зрозуміло – треба виїжджати. Покинула місто з надією на повернення

Донька з самого початку переконувала Тетяну, що треба їхати до неї в Одесу. Жінка зволікала і сподівалася, що Бахмут не постраждає або війна швидко скінчиться. В будинку було облаштоване бомбосховище, але ним вона не скористалася жодного разу.

З середини березня ситуація почала загострюватися, вибухи стали ближче до міста, багато людей вже виїхали. 

Наприкінці місяця стало вже зовсім важко”, – згадує Тетяна. – На початку квітня я прийняла рішення їхати до доньки в Одесу. Тоді востаннє бачила свій дім і своє місто. Прощання з квартирою було довгим. Я обійшла всі кімнати й візуально передивилася всі стіни і кожен куточок”.

Сусіди залишилися й загинули від російських обстрілів

“Коли я їхала, то просила сусідів приходити й поливати мої квіти. Певний час вони це робили. Коли ситуація почала загострюватися, то багато хто виїхав, але були сусіди, які залишилися. Це рішення коштувало їм життя. Були 2 хлопця, їм десь під 30 було, вони не поїхали через старших рідних: один через маму, а інший – через бабусю. Обидва загинули, було пряме влучання. Їх просто розірвало”, — пригадує Тетяна. 

“Живу заради майбутніх онуків”

Вже понад рік Тетяна живе у своєї доньки в Одесі. 

“Планів не майбутнє не маю, все одним днем, справжнє життя залишилося в минулому. Єдине, що мене тримає – моя вагітна дочка та народження майбутніх онуків. Заради цього я живу, це і є мій сенс”.

Реквізити для допомоги родині, яка втратила дім через обстріл російських окупантів: 5457 0825 1368 3164 Діденко Т.О

Артем Безрук, адвокат:

Згідно міжнародного законодавства обстріл населеного пункту, де мешкають цивільні мешканці, є воєнним злочином та кваліфікується, як умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: Згорів після обстрілів: історія розважального центру з кінотеатром у Бахмуті

Олександр Забродін / 17.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Олександр Руденко родом із Запорізької області. Зараз ця територія окупована, як і місто Соледар, де він прожив майже 30 років. На Донеччину переїхав після весілля. Це батьківщина його дружини Валентини....

читати історію

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Дім розбитий, а десь у дворі залишився лист паперу з написом “ми повернемося”. Історія подружжя Руденків

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової