“Тримаю в руках зв’язку ключів і не знаю, що мені з ними робити”. Історія Світлани Клименко

“У 1972 році ми з чоловіком придбали старенький будиночок. Все життя розбудовували його — зробили опалення, підвал, газ та воду. Купили машину. Садили город. Готувалися достойно жити на пенсії”, — розповіла журналістці “Свій дім” Світлана Клименко з Авдіївки.

“Чоловік не витримав всі негаразди й пішов з життя”

Війна, яка почалася у 2014 році, зруйнувала плани та надії подружжя. Тоді вони сподівалися, що все це тимчасово. Пані Світлана досі з тремтінням згадує, як в місто зайшли так звані “днрівці”, і радість, коли українські військові його звільнили: 

“Хтось сказав, що вулицями їдуть БМП з українськими прапорами. Ми з сусідами вибігли та почали їм махати руками й вітати”.

У квітні 2021 році у пані Світлани помер чоловік. Стрес та інші негаразди вплинули на його здоров’я. А через рік їй довелося залишити свою домівку.

“Здавалося, що цей день найстрашніший”

“Після 24 лютого 2022 року було так, що я не знала, чи в цю хвилину виживу, чи ні. Здавалося, що цей день найстрашніший, але наступного разу росіяни вчиняли жахливіші злочини — знищували школи, дитсадки та лікарні.

У квітні жінка виїхала з Авдіївки. Тоді будинок ще був цілим. Евакуюватися вмовили волонтери: 

“Мені запали в душу їхні слова: “Ви хочете, щоб ворог знущався з вас і ґвалтував? Виїжджайте зараз. Коли все закінчиться, то повернетеся””.

Світлана підтримувала зв’язок зі знайомими, які залишалися в Авдіївці. Так і дізналася, що будинку більше немає. Його зруйнували поступово. Спочатку пошкодили вікна та дах, згодом залишилися руїни. 

Вдруге стала безхатьком

З Авдіївки волонтери привезли Світлану в приватний будинок в селі Григорівка Київської області. Його господарі з дітьми евакуювалися в Польщу:

“Я звикла жити на землі. Тому попросила, щоб мене переселили в будинок, а не у квартиру, щоб я могла вирощувати квіти та овочі. Мені там було добре. Я навіть зробила невеликий ремонт і побілила підвал”.

Жінка прожила на Київщині понад рік. Потім травмувалася і потрапила до лікарні. Там дізналася, що господарі вирішили повернутися з-за кордону додому.  

“Я не могла ходити, але поїхала в село. Власник оселі не віддав мені мої речі. І так я стала безхатьком вдруге. Мене забрали знайомі у квартиру в Софіївській Борщагівці. Поки тимчасово живу тут”.

Наразі пані Світлана лікується та мріє знайти постійне житло.

Допомогти жінці можна за реквізитами:

Приватбанк 4149 4991 2405 9138 (Світлана Клименко).

Артем Безрук, адвокат:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: Знищена будівля та унікальний музей “Українська минувшина”. Історія Авдіївської школи №1