“Мені не раз снилося, що він працює, наче й не було руйнувань”. Історія дитячого розважального центру “Кенгуру”

Ірина Гаврилова до початку великої війни була власницею трьох дитячих розважальних центрів — двох у Слов’янську, одного у Лимані.

“Я 10 років працювала вихователем. Мені ця тема була дуже близька. Також завжди хотілося розпочати свою справу. Тому ми з чоловіком відкрили розважальні центри у Слов’янську. Коли побачили інтерес зі сторони Лимана, то вирішили розвиватися далі й радувати дітей”, — розповіла жінка журналістці “Свій дім”.

Відкрили дитячу кімнату у Лимані перед карантином

Дитячі розважальні центри в Слов’янську працювали з 2016 року. Туди часто на святкування приїжджали діти з Лимана. Саме цей факт став поштовхом до розширення діяльності. 

Підготовка до відкриття тривала довго. Тільки приміщення Ірина разом з чоловіком шукала не один рік. Частина обладнання у них вже була, а все інше придбали. Багато робіт зробили самостійно. 

До дитячої кімнати в Лиман приходили не лише містяни, а й люди з найближчих сіл.

“Ігровий майданчик, який ми відкривали влітку, розташовувався біля Ломоносівського озера. Там було дуже красиве місце — вода, пісок, сосни серед міста та багатоповерхівок”. 

Згодом роботу дитячих кімнат призупинили карантинні обмеження. Як тільки ситуація з коронавірусом стабілізувалася, сталося інше лихо — повномасштабне вторгнення.

Будівля, де працював дитячий центр, повністю згоріла

1 травня 2022 року армія рф поцілила в розважальний комплекс “Меридіан”, де на другому поверсі була дитяча кімната. Власники надіслали Ірині фотографію з будівлею, що горить. Тоді жінка вже евакуювалася в Литву. Працівниці дитячого центру також були не в місті, тому нічого не врятували:

“Мій кум займається розмінуванням і був в Лимані. Я його попросила надіслати фото будівлі всередині. Але туди неможливо було зайти. Навіть сходи на другий поверх повністю зруйнувалися”.

В Слов’янську дитячі центри не постраждали. Але в місті не працюють дитячі садки та школи, тому можливостей для відновлення роботи немає. До того ж висока ймовірність ворожих обстрілів.

“Залишитися без бізнесу — це не страшно, його можна відновити і без нього можна жити. Дуже шкода людей, які втратили родичів та житло в Лимані та по всій Україні”

В планах Ірини перевезти дороге обладнання зі Слов’янська до Литви, де вона зараз живе з дітьми, і вже там запустити бізнес. 

“Я розумію, що якщо все вивезу, то потім уже не повернуся. Спочатку я планувала все відбудувати в Лимані, але зараз не впевнена”.

Артем Безрук, адвокат:

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читати по темі: “Наживо все виглядало набагато гірше”. Що російські окупанти зробили з відомими закладами у Святогірську