“Востаннє був у Бахмуті в січні 2023 року, а через місяць у місцевих пабліках побачив відео, де горить моя квартира”. Історія Сергія Вендіна

Окупанти знищили дві квартири, вбили сусідів та позбавили домівки українського журналіста з Бахмута Сергія Вендіна. Росіяни вже псували чоловікові життя у 2014 році, коли захопили Донецьк, де він вчився в університеті. Тому до подій лютого 2022 року готувався заздалегідь. 

“Коли побачив звернення очільника так званої “днр” до росії з закликом “захистити молоду республіку від київського нацистського режиму”, то відразу зрозумів, що щось буде. Я вже життям навчений, з Донецька тікав, тому до такого розвитку подій був готовий. На той момент я жив у Запоріжжі, а мама була в Бахмуті. Тривожну валізу зібрав ще 22 лютого 2022 року”, — розповідає Сергій журналісту “Свій Дім”.

Було страшно за маму

Сергій народився в Бахмуті, вчився у Донецьку, після захоплення міста переїхав до Запоріжжя:

“Якби росіяни підходили, то я б виїхав. У 2014 році я вже був в окупації, більше не хочу — не сподобалося”. 

Спочатку, каже чоловік, неможливо було передбачити, що робити і як далеко окупанти зможуть зайти, тому конкретних планів не було:

“Дивлячись на те, як швидко вони захопили південь й вже на початку березня увійшли в Мелітополь, то я за Запоріжжя турбувався більше, ніж за Бахмут. Згодом стало зрозуміло, що головні бої будуть все ж таки на Донеччині”. 

У квітні, після місяця під обстрілами, мама Сергія переїхала до нього.

Все, що вдалося забрати — це декілька фото та сімейні коштовності

“Коли мама втекла з Бахмута, то забула сімейне золото. Я сказав, що з’їжджу туди за ним. Така нагода випала тільки у січні 2023 року. На той момент вже всі мене відмовляли від такої пригоди. Я журналіст, тому вдалося поєднати дві справи одночасно — зробити сюжет та забрати речі. Це було 8 січня, після цього я ще раз приїжджав у місто наприкінці місяця, але вже суто по роботі, додому потрапити не вдалося”. 

Під час першої поїздки чоловік поспілкувався зі своїми сусідами, які залишилися в місті:

“Розійшлися ми на домовленості, що ще обов’язково зустрінемося, але не склалося. Вони загинули від обстрілів, коли ховалися у підвалі нашого будинку”.

Від 2 квартир нічого не лишилося

Батьки Сергія були розлучені, тато помер, а квартира відійшла синові. Наразі, каже чоловік, жодної інформації про її стан немає:

“З урахуванням об’сягу руйнувань по місту, то я не думаю, що їй пощастило і вона вціліла”. 

Після Запоріжжя чоловік разом з мамою переїхали у Київ, де Сергій працює на одному з українських телеканалів.

Допомогти родині можна за реквізитами: 

5168 7574 0191 5923 (Вендіна О.М.)

5375 4112 1390 5479 (Вендін С.О).

Читайте ще: “Якщо Бахмут звільнять, то я піду туди хоч пішки. Буду розгрібати завали та відновлювати місто”. Історія Наталі Жага