Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Бахмут

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Через тиждень після одруження мій чоловік зник безвісти на фронті, а два наших будинки у Бахмуті зруйновані”. Історія Анастасії Печеної

зруйновано: липень 2022 / Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Сибірцева , 150/18

У перший день вторгнення рф 24 лютого 2022 року родина Анастасії Печеної переїхала до дачного будинку неподалік Бахмута. Крім двох власних дітей на піклуванні родини було ще 2 неповнолітніх – племінники чоловіка. Чоловік майже одразу пішов захищати країну. Через 4 місяці він зник під Соледаром під час виконання бойового завдання. Настя досі немає про нього ніякої інформації.

Їздили по всій країни в пошуках житла

Анастасія народилася в Бахмуті, вчилася в педагогічному училищі, а потім ще здобула фах кухаря. Місто, з яким було пов’язане життя, довелося покинути через вторгнення рф.

24 лютого було дуже страшно, в перший день переїхали в село під містом, сиділи там весь березень. Напередодні цих подій померла свекруха, вона опікувалася двома онуками — це діти сестри мого чоловіка. Після її смерті ми забрали їх до себе. У квітні стало дуже гучно. В моєї сестри теж діти, тому задля їхньої безпеки прийняли рішення евакуюватися. Восьмого квітня я востаннє зайшла додому, щоб забрати речі. Наступного дня в місті нас вже не було. Найбільше шкодую, що забула фото дітей, бо їх не відновити, але тоді всі дуже поспішали, я про них просто не подумала”, — каже дівчина.

У пошуках більш безпечного місця Настя з дітьми їздила по всій країні: Київ, Одеса, Чернівецька область.

Ми понад рік жили на Буковині, але там було маленьке село, де не немає роботи. Та й складно самій. Коли ще сестра з чоловіком з нами жили, то було нічого, але як вони поїхали — я не витримала. Зараз ми з дiтьми у столиці”.

Власного житла більше немає

Наш будинок у Бахмуті постраждав ще влітку, 30 липня 2022 року було влучання в дах, родичі та сусіди скинули фото, де він палає. Зараз там, скоріш за все, стоїть чорна випалена руїна. Якщо там щось й залишилося, то це тільки каркас. Більше світлин я не бачила, навіть росіяни після захоплення нічого не викладали, — каже Настя. —  Це була затишній дім на три кімнати, десь 50 квадратів, його ще мама купляла років 25 тому. Ремонт робили поступово, перед великою війною придбали всі меблі. До цього поставили пластикові вікна та нові двері. Все було для комфортного життя.

А ще до вторгнення рф ми з чоловіком купили інший будинок у місті — хотіли збільшити житлову площу, бо в нас велика родина. Ми його там майже повністю облаштували, а от що з ним — взагалі нуль інформації. Фактично окупанти забрали в нас дві оселі”, — каже Анастасія.

Чоловік зник безвісти

Чоловік дівчини з перших днів  пішов захищати Україну, а в липні він зник безвісти. Вже два роки Анастасія не знає про нього майже нічого.

“27 липня Ігор зник. Це було під Соледаром під час виконання бойового завдання. Ми шукали інформацію в різних джерелах, зокрема й російських. Єдине, що було — це знайомі наших знайомих казали, що бачили його у списках полонених в окупованому Світлодарську. Це все, далі нам нічого дізнатися не вдалося. Взагалі, ми з ним у відносинах 10 років, але одружилися лише після вторгнення рф — 20 липня 2022 року”.

Мріємо про нове життя

“В мене є діти. Все, що я роблю — для них та заради них. Вони мотивують йти далі й боротися. Наразі я працюю: роблю переклад текстів та манікюр. Моя мрія — це житло, навіть в селі, але власне, щоб діти мали власну оселю. У Бахмут дуже хочемо, якщо звільнять —  обов’язково повернемося. Там наш дім”.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте ще: Забрала сімейні фото, щоб по ним ніхто ногами не пройшовся. Історія Вікторії Телевної

Олександр Забродін / 21.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко