Замість руїн з’явились стіни. Волонтери БФ “Фенікс-Україна” відбудовують дім для родини з Чернігова

25 лютого 2022 року Ірина Горлач вивезла дітей у бомбосховище. На ранок наступного дня чоловік поїхав додому, щоб взяти теплі речі та ковдри. Постояв біля будинку 10 хвилин, відкрив хвіртку, а всередину так і не зайшов. Наче щось відчував  — за півтори години у дім потрапив снаряд. Велика оселя, в якій жили дев’ятеро людей, згоріла за лічені хвилини.

“Мої батьки, брат і невістка були в будинку, бо відмовились йти з нами у сховище. Мама якраз пройшла через нашу кімнату (куди був прильот) на кухню. Почула вибух і побачила, як летять вікна”, — розповіла жителька Чернігова Ірина.

Один снаряд впав біля будинку, інший залетів в кімнату. Рідні жінки вибігли на вулицю. Вже палав дах — пожежна машина приїхала напівпорожня. Води вистачило лише на гасіння автомобіля, який міг вибухнути в будь-яку секунду. 

“Тато сказав, що ніколи не покине дім. Навіть зруйнований”

“Я благала батьків приїхати до нас, але вони залишились у родичів, які живуть навпроти. Побули там два дні, а потім на машині сусіда вискочили з того пекла. Ми весь час були у сховищі. Не хотіли залишати місто, поки батьки були в небезпеці”, — пригадує Ірина.

Третього березня жінка вивезла дітей з Чернігова на захід країни. Її мама, тато і брат відмовилися їхати. Батько сказав, що ніколи не покине дім. Навіть зруйнований:

“А я не могла ризикувати дітьми, коли вже лупили по центру. Виїжджали бусом, забирали сусідів. Десь чоловік 15 нас було. Батькам залишили свою автівку, щоб у разі чого вони могли виїхати з міста”.

Усі масштаби руйнування Ірина побачила, коли повернулась додому. Від великого дому, який колись будували батьки, вцілів лише підвал.

“Поки ви не заїдете в свій будинок, ми від вас не відчепимось”

Родина Ірини одразу почала відновлювати документи та розгрібати руїни свого місця сили. Будинок її чоловіка в іншому районі міста теж повністю знищений.

“Кожного дня, за будь-якої погоди все розгрібали. Напевно машини три того сміття вивезли. Допомагали друзі. Наші 13-річний та 5-річний сини металолом витягували й носили. Ми зробили дуже багато, а далі треба було класти піноблоки. І я розуміла, що самостійно не впораємося”.

У Фейсбуці жінка знайшла сторінку БФ “Фенікс-Україна”. Побачила, що волонтери допомагають з відбудовою та вирішила написати повідомлення. Хоча й не дуже вірила, що з цього щось вийде:

“Я їм написала. Мені відповів засновник фонду Валерій Зубков і за два дні вони приїхали. Побачили, скільки ми всього зробили власними силами і сказали, що будуть допомагати. Спочатку не повірила. Кажу: “Хлопці, ви жартуєте? Може треба щось платити?”. Відповіли: “Ні. Все зробимо безкоштовно. І поки ви не заїдете у свій будинок, ми від вас не відчепимось”.

“Допомагають лише волонтери”

Волонтери “Фенікс-Україна” почали допомагати з літа 2023 року, коли вже потрібно було класти газоблок, виганяти перегородки й стіни. До сім’ї Горлач приїздять щосуботи і працюють до вечора. 

“Коли вже заливали армопояс, приїхали аж дев’ять волонтерів. Це була така дружня командна робота, що вони за день все зробили”, — розповідає Ірина.

Зараз родина мешкає в будинку хрещеної Ірини. Влітку жили у вагончиках, який поставив БФ “Рокада”. Жінка каже, що допомагають лише волонтери. Від держави поки немає підтримки, хоч заяву на єВідновлення подавали.

“Ще ніхто не приходив, нічого не рахував. Але ми всі чеки на матеріали зберігаємо”.

Наразі в домі вже є міжкімнатні перегородки, дах. Першими п’ять вікон надали “БоМожемо”. Інші поки позабивали плівкою. 

“Навіть один день на тиждень дарує надію на наближення новосілля”

Коли Ірина подзвонила волонтерам, у них в роботі вже було 5 будинків. Розповів засновник БО БФ “Фенікс-Україна” Валерій Зубков:

“Але я все ж вирішив з’їздити оцінити стан їхньої оселі. Побачив, що вже багато чого зроблено, але не дуже професійно. Запитав, хто їм допомагає. Почув у відповідь, що чоловік не вилазить з роботи, щоб заробити гроші на матеріали, а сама Ірина з мамою щодня потроху кладуть піноблоки. Я зрозумів, що такого розвитку подій не можна допустити, бо надалі виправити ситуацію буде складніше. Враховуючи нашу високу зайнятість та недостатню кількість волонтерів, які долучаються до відбудови, я запропонував їм приділяти 1 день на тиждень – суботу. Вони радо погодилися на такий варіант. От з того часу понад 5 місяців ми щосуботи, а інколи частіше (коли вдається знайти можливість чи дозволяють “технологічні” паузи на інших будівлях) приїжджаємо на Корольова, 48 допомагати. Навіть один день на тиждень приносить користь та дарує цій великій родині надію на наближення новосілля”.

На нових стінах висить дитяча іграшка — Вуді Вудпекер, який наче летів, вдарився головою в дім і по ньому пішли тріщини. А тепер все відбудовують. Такий символ придумали брати-волонтери Дмитро та Руслан, щоб діти менше згадували, що насправді стало з їхнім будинком.    

Підтримати родину можна за номером картки: 5168745105927328 (Горлач Ірина Петрівна).

Сторінка благодійного фонду —  phoenix-ukraine.com.ua. Ви можете приєднатися до волонтерів або задонатити на відбудову.

Читайте ще: “Литовський подарунок Україні”. Як відбудовують Бородянський ліцей №1