Мінне поле. Як реабілітувати українські землі від наслідків війни

Через війну землі України перетворилися на небезпечні мінні поля, що ставлять під загрозу життя та здоров’я мільйонів людей. Українські фермери, відомі як «чорні сапери», ризикуючи власними життями, виходять на поля для їхнього розмінування. Велика частина сільськогосподарських земель перебуває під окупацією, що загрожує світовій продовольчій безпеці. Науковці спільно з міжнародними організаціями працюють над стратегіями реабілітації земель після війни, щоб запобігти екологічним катастрофам і зберегти родючість ґрунтів. Якими можуть бути ці стратегії для України?

«Після звільнення територій, на свій страх та ризик наші фермери купили техніку для розмінування, стали в ряд десятеро і пішли очищати поле. Іноді самі конструювали розмінувальні трактори. Усе для того, щоб почати посівну», – розповідає доцент кафедри землеробства Херсонського державного аграрно-економічного університету Сергій Лавренко.

Таких фермерів іще називають «чорними саперами» і їхня головна мета якнайшвидше очистити поля. Сергій Лавренко переконаний, що ті, хто працює зі сільським господарством, звикли працювати циклічно, тому робитимуть усе, аби не пропустити сезон. За словами науковця, щомісяця в області з’являються новини про те, що люди виходили на поля і підривалися на боєприпасах, які залишили російські військові.

Сергій Лавренко, доцент кафедри землеробства Херсонського державного аграрно-економічного університету

Одна з крайніх історій трапилася у березні у селі Широка Балка Станіславської громади. Під час обробітку землі місцевий житель натрапив на вибуховий пристрій, який здетонував. Від отриманих травм чоловік загинув. 

Водночас, Херсонський державний аграрно-економічний університет розпочав співпрацю з факультетом географії Кембриджського університету. За сприяння науковців ХДАЕУ було проведено відбір проб ґрунту на землях сільськогосподарського призначення Херсонської та Миколаївської областей з метою дослідження впливу військових дій на якісні показники та еколого-геохімічний стан земель. 

Професорка Депті Бішт з факультету географії Кембриджського університету проводить дослідження оцінки земель для розробки заходів з рекультивації.

Фото надане ХДАЕС

Результати цих досліджень потенційно зможуть допомогти пришвидшити відновлення земель і, водночас, врятувати життя багатьох фермерів та місцевого населення. 

Майже чверть сільськогосподарських земель в окупації

Згідно з супутниковими даними NASA Harvest (Програма з продовольчої безпеки та сільського господарства), станом на літо 2022 року близько 22% сільськогосподарських земель України перебували в окупації. На цих територіях переважно вирощували озимі культури ячмінь, пшеницю та жито. Але через окупацію, замінування та регулярні обстріли Україна ще не скоро повернеться до тих обсягів врожаїв, які збирала до повномасштабного вторгнення. Бо навіть якщо їх невдовзі звільнять, на розмінування та відновлення землі ми витратимо десятиліття. 

Графіка з дослідження «Російсько-українська війна: вплив на довкілля»

Графіка з дослідження «Російсько-українська війна: вплив на довкілля» тут.

Сільськогосподарські землі залишаються пріоритетними для розмінування в Україні. Про це торік заявила Міністрка економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з головою офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). 

«Україна продовжує виконувати свої міжнародні обов’язки гаранта світової продовольчої безпеки. Зараз основні зусилля сконцентровано на: Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та Черкаській областях. З підтримкою донорів та міжнародних партнерів ми поставили за мету відновити господарську експлуатацію 305 тис. га до кінця 2024 року», – заявила Юлія Свириденко. 

Водночас, незалежні експерти ГО «Екодія» застерігають: без належного комплексного відновлення, пошкоджені землі витрачатимуть свої родючі властивості та здатність до самовідновлення. У той же час, хімічне забруднення та ризики вирощування токсичної продукції взагалі ставлять під сумнів безпечність використання таких земель.

«Наразі ми можемо бачити вплив війни на ґрунти з різних сторін. По-перше, це активні бойові дії, де кожної секунди і години відбувається нищівний, неконтрольований вплив для нашої території. По-друге, це питання розмінування на деокупованих територіях України і повернення цих земель до безпечного стану. По-третє, це території окуповані, де Україна не має доступу, тому дуже складно оцінити забруднення і які заходи з відновлення були застосовані», – каже Марія Дячук, керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія».

Марія Дячук, керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія».

У 2022 році «Екодія» разом з науковцями презентувала дослідження загального впливу війни на ґрунти, а також проаналізувала приклади конкретних громад у Харківській та Донецькій областях. 

Загалом, науковці виділяють три основних впливи на ґрунт через війну: 

• механічний, тобто деформація ґрунтового покриву через фортифікаційні споруди, кратери тощо; 
• фізичний, зокрема тепловий та вібраційний; 
• хімічний, через забруднення важкими металами, вибуховими речовинами, нафтопродуктами тощо.  

Аналіз типів впливу та наслідків для земель з дослідження «Забруднення земель внаслідок агресії росії проти України» («Екодії»)

На прикладі проаналізованих Вільхівської громади (Харківщина) та Сартанської громади (Донеччина), експерти провели прогнозування первинних та вторинних наслідків війни для цих територій. Йде мова про забруднення ґрунтів хімічними елементами від вибухів, засмічення території осколками після вибухів внаслідок обстрілів (до 120 метрів розлітання осколків), теплове забруднення внаслідок пожеж, ущільнення ґрунту внаслідок руху військової техніки. Для досліджуваних громад фахівці радять застосувати різні практики з відновлення земель, про які ми розкажемо нижче.

Чи безпечний врожай з цих територій

За словами Марії Дячук, різні типи грунтів по різному відновлюються. Тому найперше важливо проводити комплексну оцінку стану земель.

«Також різні рослини по різному можуть вбирати забруднення. Наприклад, згідно з даними нашого дослідження, серед сільськогосподарських культур найбільш високий вміст важких металів виявлено в листових овочах і силосних культур, а найменший — у бобових, злакових і технічних культурах (картопля, кукурудза, соняшник)», – пояснює Марія. 

Водночас, низка досліджень свідчить про несприятливі наслідки воєнно-техногенного впливу для здоров’я дітей, які проживають на територіях бойових дій. Виявлено, що затримка росту та неврологічного розвитку у дітей були пов’язані з внутрішньоутробним впливом важких металів, насамперед миш’яку, барію та молібдену. 

«Збільшення кількості передчасних пологів та поширеності вроджених вад у новонароджених у районі Газа (Палестина) обумовлено підвищеним впливом на жіноче населення високого рівня барію, миш’яку, кобальту, кадмію, хрому, ванадію та урану. Доведено, що в дітей військової зони Іраку спостерігається порушення неврологічного розвитку», – резюмують у дослідженні. 

Які стратегії відновлення та очищення цих територій

За словами авторів дослідження «Екодії», якщо земля забруднена, то не можна повернутися до обробітку відразу ж після розмінування. Це може бути небезпечно і економічно невигідно, тому важливо підібрати найбільш оптимальні заходи для відновлення.

«Повернення забруднених, пошкоджених земель буде також невигідним для фермерів, адже на цих землях може активізуватися водна і вітрова ерозія, якість продукції також під питанням», – вважає Марія Дячук. 

Окрім того, Україна ще до повномасштабного наступу мала великий рівень деградації ґрунтів через інтенсивне сільськогосподарське освоєння земель. В Україні 57% території – це рілля, яку використовують для вирощування сільгоспкультур. Це один із найвищих показників у світі. Великою мірою це пов’язано з особливостями ведення сільського господарства ще в радянський період, коли будь-якою ціною збільшували продуктивність за рахунок розширення посівних площ. На городи перетворювали навіть болота, береги річок, схили.

Саме тому фахівці просувають ідею консервації земель, тобто виведення найбільш забруднених і пошкоджених земель з обробітку, шляхом відновлення природної екосистеми на цих ділянках. Ця процедура наразі не працює, хоча заклики до її проведення були вже давно якраз через великий рівень деградації ґрунтів у зв’язку з сільськогосподарським освоєнням земель.  

«Тому ми підтримуємо такий шлях, щоб оцінити усі пошкоджені землі на рівень забруднення, а також на рівень ерозії на цій земельній ділянці, чи є там цінні екосистеми, які варто заповісти. Тільки після цього варто вирішувати яким чином її відновити: чи повертати до обробітку, чи, можливо, перевести у природно-заповідний фонд», – пояснює експертка «Екодії». 

Цей комплексний підхід передбачає врахування як економічного, так і соціального та екологічного компонентів. Бо наразі у нас більшість планів сконцентровані на економічне відновлення і повернення до довоєнних обсягів врожаю, що, на жаль, мало реалістично. Тому так важливо включити екологічний компонент і збалансувати підходи.  

Десятиліття на розмінування

Першочерговим завданням, звісно, буде комплексне очищення територій від мін. Зараз Україна є найбільш замінованою державою світу: потенційно 176 000 квадратних кілометрів території потребують очищення саперами. Про це у лютому заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. 

З огляду на масштаби забруднення, розмінування територій Україні може тривати до 70 років. Понад 6 мільйонів людей знаходяться в зоні ризику. А якщо проблема не буде ефективно вирішуватися, до 2030 року кількість жертв мін може сягнути понад 9000, інформують у Міністерстві економіки. 

Графіка з дослідження «Російсько-українська війна: вплив на довкілля» 

«Для повного розмінування України потрібно 37 млрд доларів і понад 10 тисяч саперів. У державі є тільки 3 тисячі фахівців», – заявив у вересні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль. 

Україна також отримує техніку для розмінування, зокрема від уряду Канади у листопаді 2023 року ми отримали шість роботів. Завдяки бездротовому та дротовому з’єднанню роботи можуть працювати до 5 годин і виконувати різноманітні завдання – дистанційно знищувати вибухонебезпечні предмети або розвідку місцевості. Робот має три встановлені камери, завдяки яким оператор слідкує за проведенням маніпуляцій, отримує у режимі реального часу чітке та якісне зображення місця проведення робіт. Такі технологічні можливості надають йому змогу не підходити близько до вибухонебезпечних предметів.

Роботизований комплекс для знешкодження вибухонебезпечних боєприпасів у населених пунктах, який Україні передала Канада.

Фото: ДСНС

На початку квітня 2022 року Державна служба з надзвичайних ситуацій запустила інтерактивну мапу з місцями виявлення вибухонебезпечних предметів і небезпечних ділянок. Карта доступна на офіційному сайті рятувальної служби, на цій же платформі можна повідомити про виявлені міни, які ще не внесені у базу ДСНС.

У березні цього року уряд затвердив порядок компенсації витрат фермерам за гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Це дасть змогу фермерам вже цієї весни укладати контракти як з державними, так і приватними  операторами протимінної діяльності на очищення сільськогосподарських земель і отримати компенсацію з державного бюджету. Окрім того, це допоможе зменшити кількість охочих самотужки «очищати» поля.

«Особливо важливо для нас сприяти розвитку українських виробників. Пришвидшення розмінування сільгоспземель важливий крок до того, аби бізнес міг відновлювати роботу на деокупованих територіях», – зазначила Перша віцепрем’єр-міністрка України – Міністрка економіки України Юлія Свириденко.

На програму компенсації витрат за гуманітарне розмінування в державному бюджеті на 2024 рік закладено 3 мільярди гривень. Держава компенсуватиме 80% вартості розмінування ділянки фермерам, які працюють на власній чи орендованій землі. Ціна на послуги з розмінування визначатиметься на відкритих торгах в системі Prozorro. Компенсація надаватиметься лише раз за одну забруднену ділянку. Не можуть претендувати на компенсації фермери, проти яких Україна запровадила санкції або ж кінцеві власники с/г товаровиробника є громадянами країни-агресора. 

Марʼяна Мельник, екологічна журналістка

“Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win”

Читайте ще: Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців