Відбудова

головна / Відбудова / Михайло-Коцюбинське

Відбудова
Заклад освіти

Михайло-Коцюбинський ліцей отримає 64 млн грн на відбудову, зібрані на благодійному футбольному матчі у 2023 році

Чернігівська область область , Чернігівський район район , Михайло-Коцюбинське / Садова , 60

Михайло-Коцюбинське ― селище неподалік Чернігова, яке потрапило під окупацію 28 лютого 2022 року і було звільнено за місяць. За цей час були зруйновані приватні будинки, інфраструктура та підприємства. Серед постраждалих об’єктів і  Михайло-Коцюбинський ліцей, який слугував укриттям для місцевих. Процес його відбудови триває і зараз, а навчальний процес проходить у змішаному форматі. 

10 травня 2024 року уряд ухвалив рішення про виділення 64 млн гривень на відновлення ліцею. Ці кошти передасть фандрейзингова платформа UNITED 24. Їх використають на внутрішні роботи, ремонт системи опалення, підвалу під укриття, початкових і комп’ютерних класів.

“Виходимо на фінішну пряму! Коли кошти надійдуть має бути проведено тендер, визначено під­рядника і, дай Боже, стартують роботи з відбудови”, — розповів журналістці “Свій дім” директор ліцею Микола Шпак.

“Ракета пройшла крізь другий і перший поверхи”

4 березня 2022 року під час обстрілу селища ракета прямо поцілила в корпус Михайло-Коцюбинського ліцею та спортивний майданчик. Внаслідок удару дах було пошкоджено майже на 90% та вибита половина вікон, повністю знищені кабінети фізики, інформатики, хімії, захисту України та підсобні приміщення. Тоді заклад вже не працював через безпекову ситуацію, але там перебували цивільні, які переховувались в укритті.

“Від обстрілу загинула працівниця ліцею. Вона не перебувала в сховищі. Наступного дня у нас була трагічна місія — ми намагалися дістати її тіло з-під завалів. Почали зранку, прийшли багато людей, а знайшли її лише після обіду”.

Через день працівники ліцею за допомогою місцевих забили всі вікна та двері плівкою, яку надало місцеве агропідприємство. 

Допомога місцевої влади та міжнародних організацій

Після деокупації завдяки коштам благодійників і місцевого бюджету, допомозі Чернігівської ОВА та міжнародних організацій почалася відбудова ліцею. Було частково перекрито дах, замінено вікна та перероблено систему опалення. 

“Ми зробили все, щоб будівля ліцею далі не руйнувалася, і ми відновили освітній процес. Спочатку працювали дистанційно, бо за нормою навчальний заклад мав би розташовуватися за 40 кілометрів до кордону. Але коли відстань зменшили до 25 км, то перейшли до змішаного формату. Зараз початкові та старші класи постійно навчаються офлайн, а середні — по тижню дистанційно та в закладі”.

Для організації навчального процесу також долучилася фінська міжнародна неурядова організація Finn Church Aid. На території ліцею вона встановила модульні класи, де проходили уроки на додачу до вцілілих кабінетах будівлі.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читати по темі: Встигнути до нового навчального року. На Харківщині відбудовують Мереф’янський ліцей

Катерина Черніговець / 25.05.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих...

читати історію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Михайло Гречаний жив у Стельмахівці Сватівського району Луганщини. З 2015 по 2020 роки був сільським головою, потім старостою, а перед повномасштабним нападом рф — спеціалістом Коломийчиської сільської ради. Зі своєю...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Приватний будинок

Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

Приватний будинок

“Наше село було в окупації майже 8 місяців. Після звільнення ми прожили спокійно лише три дні”. Історія Михайла Гречаного

Об'єкт культури

Олексій Скоркін залишив банківську сферу й відкрив музей борщу та сала. Окупанти знищили унікальну хатинку на Сумщині

Багатоквартирний будинок

“Квартира згоріла 2 роки тому через російські обстріли. Живемо без комунікацій та не знаємо, що буде з нашим будинком”. Історія Світлани Орєхової

Що треба фіксувати першочергово — зруйновану інфраструктуру чи житло? Читайте в кейс-стаді “Святогірськ 2:0”

Приватний будинок

Живемо на Тернопільщині та мріємо купити дім, який орендуємо. Історія Ольги Дудченко

Приватний будинок

“Плачу, коли згадую дім. А чоловік не дозволяє викидати стару футболку. Каже, що буде її в Бахмуті носити”. Історія Тетяни Буковцової

Збереження архітектурної спадщини українських сіл: як працює онлайн-конструктор будинків