Відбудова

головна / Відбудова / Ірпінь

Відбудова
Заклад освіти

Був “Радість” — став “Рута”. Уряд Литви відновив зруйнований обстрілами дитячий садок в Ірпені

Київська область , Бучанський район , Ірпінь / Миру , 1-А

Дитячий садок “Радість” був єдиним дошкільним закладом у мікрорайоні БКЗ в Ірпені. До повномасштабного наступу його відвідували до 400 дітей. Під час окупації 75% будівлі було зруйновано.

Але цьогорічний День Незалежності України садочок зустрів оновленим і відремонтованим. Завдяки уряду Литви, який виділив близько 180 млн гривень, він знову готовий прийняти дітей. 

За 7 місяців з’явилася “Рута”

У знак вдячності литовському народу заклад перейменували на “Руту” (неофіційний символ Литви).

Окрім сучасного ремонту, ігрових зон та спортмайданчика, тут облаштували укриття. Встановлено систему оповіщення та відеонагляд. А сама будівля з двох поверхів виросла до трьох

“Коли я вперше приїхав подивитися на наш садочок “Радість” після обстрілів, подумав, що на його відбудову підуть роки. А за 7 місяців з’явилася “Рута”. Всі тендери процедури, розробка проєктної документації, обрання підрядника відбувались на європейському рівні із залученням партнерів з Литви. Кожен етап ретельно перевірявся”, — повідомив мер Ірпеня Олександр Маркушин.

У садочку будуть працювати 13 груп

З червня 2023 року садочок очолила Ксенія Катрич. Наразі колектив працює над організаційними питаннями й вирішує проблеми з кадрами. Нині на одного вихователя йде максимальне навантаження, тому шукають нових співробітників

“П’ять груп будуть на третьому поверсі, по чотири на першому і другому — всього 13. Є спортивна й музична зали, хочемо облаштувати ресурсну кімнату. Поки ми запросили близько 100 дітей – 40 молодших, 40 середнього віку й 20 у старшу групу. Але звісно будемо збільшувати цю кількість. Також у нас були діти, які відвідували садочок до повномасштабного наступу. Вони повертаються, їх теж близько сорока”, — розповіла журналісту “Свій дім” директорка закладу Ксенія Катрич.

Яким був садочок до повномасштабного наступу?

Садочок “Радість” (тепер “Рута”) відкрили у 1985 році. Спочатку він перебував на відомстві Бучанського заводоуправління будматеріалів, а у 1997 році переданий до Ірпінської міської ради.

До передачі він три роки не функціонував, тому довелося робити капітальний ремонт: від заміни даху до внутрішнього оздоблення. 

“Садочок знову ожив та прийняв понад 200 малюків. З кожним роком кількість дітей збільшувалась і вже з 2010 року в закладі функціонувало 12 груп. А це близько 400 дітей. У нас працювали логопедичні групи. У 2017 році відкрили першу інклюзивну групу для дітей з ООП старшого віку. Згодом їх було вже чотири. У закладі працювало 69 осіб, з яких 29 педагогів”, — розповіла Тетяну Господарчук, яка очолювала заклад з 1997 по 2023 рік.

Все змінив ранок 24 лютого

З першого дня повномасштабного вторгнення у підвальному приміщенні садочка ховалися працівники закладу та жителі мікрорайону. Міський голова подбав про те, щоб у підвалі було тепло. 

У колективі до останнього сподівалися, що ніякого нападу не буде, але, на всяк випадок, навели лад у підвалі, принесли туди воду й медикаменти. Навіть провели тренувальну евакуацію.

“У перші дні багатьох людей утримувала від евакуації віра в те, що все швидко минеться і незабаром можна буде  повернуться до звичайного життя. Але обстріли посилювались, ситуація загострювалась. Бої точились за кілька сотень метрів. До садочка навідувались військові, які повідомляли про ситуацію навколо. Застерігали, про небезпеку та розтяжки навколо. Пропонували допомогу в евакуації”, — розповіла пані Тетяна.  

Четвертого березня 2022 року поблизу будівлі пролунало два потужних вибухи, заклад зазнав руйнувань. Мікрорайон піддавався масованим обстрілам і люди, в перервах між атаками, почали евакуйовуватись.  

“Трагічним став день 6-го березня, коли у будівлю закладу був приліт, від якого спалахнула пожежа. Вщент згорів дах та вигоріла значна частина другого поверху. Бойові дії продовжувалися й будівля зазнавала ще руйнувань. Після завершення бойових дій підвальне приміщення садка стало прихистком для людей мікрорайону, чиє житло було зруйноване. На подвір’ї розпалювали багаття, на якому готували їжу. Згодом була надія, що просто зроблять ремонт, але руйнування були дуже серйозні. Завдяки допомозі Литви садок тепер не впізнати, такий гарний”, — каже пані Тетяна.

Фото: Андрій Кравчук; Фейсбук-сторінка закладу

Читайте ще: “Найбільші витрати взяв на себе французький фонд, інвестувавши у відбудову 10 млн грн.” Історія відновлення 18-поверхового “Титану” в Ірпені

Юлія Ступка / 05.09.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко