“Найбільше переживала через зміну назви вулиці”: як бахмутянка Олена Гричаненко подавала заяву про зруйноване житло до Реєстру збитків для України

Реєстр збитків для України, який працює з квітня 2024 року, наразі приймає заяви у двох категоріях збитків, завданих агресією росії. Це пошкодження або знищення житлової нерухомості та смерть близького члена сім’ї. Усі інші форми заяв планують відкрити до кінця 2025 року — їх буде понад 40. 

До створення Реєстру, окрім України, долучилися Європейський Союз та ще 43 держави. Разом із партнерами опрацьовується механізм компенсацій, який оцінюватиме подані заяви та визначатиме розмір виплат у кожному випадку.

Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна — це перша відкрита Реєстром категорія, куди вже подали близько 14 тисяч заяв. 

Заяви в категорії А3.1 приймаються щодо пошкоджень/руйнувань: 

• приватного будинку; 
• квартири; 
• житлового приміщення; 
• дачного  будинку; 
• садового будинку; 
• садиби; 
• житлового будинку садибного типу.

Важливо зазначити, що Реєстр не ухвалює рішень про компенсації та не здійснює виплат. Його головна функція — це фіксування та перевірка даних про збитки. Це перший етап у процесі відшкодування та репарацій для постраждалих від війни українців.

Подання заяви до Реєстру не впливає на можливість отримання компенсації за програмою “єВідновлення”. Подати заяву до Реєстру на даний момент можна лише через портал або мобільний застосунок “Дія”. 

Реєстр для подачі заяв про збитки

Фото: сайт Реєстру

Процес подачі заяви до Реєстру збитків

Команда “Свій дім” запропонувала героям своїх публікацій разом подати заяву до Реєстру, щоб створити детальну інструкцію, яка допоможе іншим постраждалим. 

Розповідаємо про досвід Олени Гричаненко з Бахмута, будинок якої зруйнувала армія рф у 2023 році внаслідок боїв за місто.

10 питань до Олени Гричаненко після заповнення заяви

1. Чому ви погодились подати заявку? 

О.Г. : “Є надія, що колись буде допомога за наше зруйноване майно. Для цього треба його зафіксувати, тому що без цього ніхто не дізнається, що є така Олена Гричаненко, мати двох дітей, яка мала квартиру в Бахмуті, тепер вщент зруйновану”.

2. Які проблеми виникли при заповненні заявки? 

О.Г.: “Ніяких проблем не виникало. Єдине, що я переживала за адресу мого дому, яку змінили в 2023 році. Переживала, що система не пропустить далі, але все вийшло”.

3. Чи одразу в усьому розібралися? 

О.Г.: “Сама форма подачі проста та зрозуміла. Тому нічого важкого тут немає”.

4. Що ви порадите українцям, які планують подати заяву до Реєстру?

О.Г: “Підготуйте всі необхідні документу заздалегідь, адже їх там доволі багато. Це збереже ваші нерви та зробить процес подачі максимально легким”.

5. Чи є у вас знайомі, які намагалися подати заяву до Реєстру? Чи вдалося їм? 

О.Г.: “Так, знайома з Бахмута розповідала про цю заявку. Й радила також податися”.

6. Скільки часу загалом зайняло подання заявки? 

О.Г.: “Усе це зайняло приблизно 2,5 години”.

7. Як можна було б удосконалити цей процес?

О.Г.: “Треба спростити деякі моменти — особливо щодо завантаження різних документів чи фото. Їх занадто багато”.

8. Десятки тисяч людей втратили житло внаслідок бойових дій. Проте українці наразі подали близько 14 тисяч заявок. Чому, на вашу думку, такий низький показник?

О.Г.: “Через слабку обізнаність людей про те, що є такий Реєстр. Необхідно активніше поширювати про нього інформацію”.

9. Чи вважаєте, що компенсація має включати не лише матеріальні збитки, а й моральну шкоду?

О.Г.: “Так, обов’язково. Я вказала суму в 3 мільйони гривень. Таку ціну мого зруйнованого житла порахували спеціалісти по середній вартості житла в Україні. Але ж я втратила не тільки майно. Скільки всього довелося пережити мені та моїм дітям. Психічне здоров’я нашої родини дуже сильно погіршилося, з’явилося багато захворювань, викликаних постійним стресом”.

10. Ви розумієте, що цей процес не буде швидким і поки Реєстр лише збирає заяви?

О.Г.: “Нехай це все буде не завтра або післязавтра, але колись воно станеться. Тим паче, такі прецеденти в історії вже були. Про те, що зробили окупанти з нашими містами, треба кричати усюди, особливо для європейців. Це створить базу для майбутнього трибуналу та компенсації. Агресор має понести відповідальність. Ну й частково це віддушина для постраждалих. Я це так сприймаю”.

“Я фактично опинилася на вулиці з двома дітьми”

Після початку великої війни Олені Гричаненко довелося тікати з рідного Бахмута на третьому місяці вагітності. Спочатку вона виїхала до Львова, а потім — за кордон. Народжувати доньку довелося вже в Польщі. У 2023 році на прохання чоловіка вона повернулася додому, але сімейне життя не склалося. 

Деякий час дівчина разом з двома маленькими дітьми жила у Чернівецькому соціальному центрі матері і дитини. Родичів, які б могли допомогти, не було.

Олена Гричаненко з дітьми

Фото: Особистий архів Олени Гричаненко

Ситуація здавалася безнадійною, але допомога надійшла від благодійників — Олена подала заявку на проживання в містечку Хансена на Київщині, яку погодили приблизно пів року тому. Наразі вона з двома дітьми та літнім батьком живуть у Фастівському районі. Житло безкоштовне, але треба платити за комунальні послуги. 

Раніше Олена подавала заявку на програму “єВідновлення”. Однак поки що жителі окупованих громад Донеччини претендувати на допомогу держави не можуть.

Руїни міста Бахмут на Донеччині

Фото: 93 бригада ЗСУ “Холодний Яр”

“Про те, що створили міжнародний Реєстр збитків для України, я дізналася від знайомої. Хотіла заповнити заявку самостійно, але тоді там не підтягнуло вулицю, адже її назву змінили в 2023 році, це було ще в листопаді 2024 року. Коли подавалися вже разом з журналістом “Свій Дім” в лютому 2025 року, то виявилося, що моя перша спроба була успішною, заявка вже є й інформація про нову адресу синхронізувалася. Добре, що спробувала податися повторно з вами. Тепер точно впевнена, що заява у Реєстрі є”.

Квартира у Бахмуті, яку Олені колись подарував тато, повністю знищена. 

“Там було влучання авіабомби та неодноразові займання. Про артилерію я взагалі мовчу”.

Квартал, де був будинок Олени Гричаненко

Фото: особистий архів Олени Гричаненко

Щодо законопроєкту №11161, який дає можливість отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене майно на окупованих територіях, вона зазначає:

“Я дуже хочу, щоб мої діти мали власний куточок. Якщо його підпише президент, то в нас буде не лише надія, а конкретний механізм отримати кошти та придбати новий дім”.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження». 

Дивіться відео:

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Як працює Реєстр збитків для України та які заяви вже активні

Читайте ще: Як подати заяву до Реєстру збитків: покрокова інструкція та досвід Світлани Маркової з Лимана

Закон про компенсацію за знищене житло: що зміниться для українців?