
“Все житло нашої родини знищене, як і місто Бахмут. І росія має за це заплатити”. Як Гаяне Авакян подала заяву в Реєстр збитків для України
Донецька область , Бахмутський район , Бахмут / Садова
Багатоквартирний будинок
Адреса:
Донецька область ,
Бахмутський район , Бахмут ,
Садова
Реєстр збитків для України (RD4U) — єдиний міжнародний інструмент для фіксації шкоди, завданої російською агресією з 24 лютого 2022 року. Його створили для підтримки постраждалих від війни. Наразі заяви приймаються за двома категоріями: “Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна” та “Смерть близького члена сімʼї”. На сьогодні подано понад 14,5 тис. заяв. Усього до кінця року планують відкрити ще 45 категорій для постраждалих.
Подання заяви до Реєстру збитків не впливає на шанси отримати компенсацію за державною програмою “єВідновлення”. Реєстр збитків допомагає фіксувати і перевіряти дані про пошкодження, однак не ухвалює рішень щодо компенсацій і не виплачує їх.
Наразі подати заяву до Реєстру можна лише через портал “Дія”.
Процес подачі заяви до Реєстру збитків
Команда платформи “Свій дім” розробила детальну покрокову інструкцію, щоб допомогти постраждалим швидко та без помилок подати таку заяву.
Ділимося досвідом Гаяне Авакян з Бахмута. Квартиру її батьків, де вона була співвласницею, зруйнувала армія рф.
10 питань до Гаяне Авакян після заповнення заяви
1. Чому ви погодились подати заяву до Реєстру збитків?
Г. А.: “Бо зрозуміла, що це важлива фіксація воєнного злочину росії і наших збитків. Наразі все житло нашої родини знищене, як і власне місто Бахмут. І росія має за це заплатити”.
2. Які основні труднощі виникли під час заповнення заявки?
Г. А.: “Якщо говорити про технічні проблеми, то на фінальному етапі підписання заявки були проблеми з генерацією коду для підпису. Але після кількох перезавантажень це вдалося зробити. Також був баг системи, якщо обирати не точну дату руйнування, а орієнтовний період. Тому довелося вказати одну дату”.
3. Скільки часу зайняло подання заяви та що вплинуло на швидкість процесу?
Г. А.: “Близько 30 хвилин. Я вважаю, що для такої заяви це досить швидко”.
4. Як ви оцінюєте сам процес подачі заяви? Чи був він зрозумілим та доступним?
Г. А.: “Щодо самого опитувальника — то він інтуїтивно зрозумілий і базується на заявах до “Дії” та поліції, які ми робили раніше. Тому проблем з цим не було.
Добре, що заяву може подати один із співвласників житла — цим ми спростили життя моїм батькам, бо вони б подавали її довше”.
5. Яка роль платформи “Дія” в цьому процесі? Чи виникли у вас проблеми з її використанням?
Г. А.: “Я вважаю, що це було зручно, крім технічного моменту з підписом. Для мене такий процес онлайн набагато зручніший, ніж подання фізичної заяви десь в державних органах. Я зробила це в зручний для себе момент і без черг, зекономивши власний час”.
6. Що б ви порадили іншим людям, які планують подавати заяви до Реєстру збитків?
Г. А.: “Подавати заяву, щоб мати змогу отримати відшкодування за втрачене житло. Підготувати заздалегідь копії всіх заяв (на “єВідновлення”, заяви в поліцію), щоб на їхній основі заповнити опитувальник. Підготуватися до питання, як оцінюєте ринкову вартість житла (це треба буде позначити в гривнях)”.
7. Який результат ви очікуєте після подачі заяви?
Г. А.: “Повне відшкодування збитків”.
8. Як ви ставитесь до того, що Реєстр не розглядає заяви по суті та не виплачує компенсації?
Г. А.: “Ставлюся до цього, як до першого етапу перед створенням механізму компенсацій. Маємо задекларувати все знищене, щоб мати можливість оцінити загальні збитки. І змусити ворога це все компенсувати. Без заявки шанси на відшкодування значно менші”.
9. Як можна вдосконалити процес подачі заяви?
Г. А.: “Мені він здається вичерпним і досить інтуїтивно зрозумілим. Тому я б нічого не змінювала”.
10. Десятки тисяч людей втратили житло внаслідок бойових дій. Проте українці поки заповнили близько 14 тисяч заявок. Чому, на вашу думку, такий низький показник?
Г. А.: “Бо люди не вірять у справедливість і можливість отримати справедливу компенсацію, поки війна триває”.
“Є лише одне фото зруйнованого батьківського дому”
Гаяне – журналістка та співзасновниця платформи “Меморіал”, родом із Бахмута. До повномасштабного вторгнення вона була редакторкою онлайн-журналу “Свої.City”, розповідаючи про життя східних регіонів України. Після 24 лютого 2022 року разом із сином евакуювалася спочатку до Львова, а згодом до Києва.

Гаяне Авакян розповідає про платформу “Меморіал героїв”
Фото: з особистого архіву Гаяне
Її родина вже вдруге втратила дім через війну. Батьки переїхали до Бахмута 30 років тому, рятуючись від конфлікту в Нагірному Карабасі.
“Війна відбувається вже в четвертому поколінні моєї родини. Все, що вона приносить, — це руїни, біль і втрати. Наразі фокус моєї роботи в тому, щоб з командою Меморіалу зберігати правду про ціну свободи України через історії загиблих — військових та цивільних. Це ті злочини, за які росія також має відповісти на трибуналі. Як і за сотні тисяч історій, коли родини втратили свій дім”, — каже вона.
У Реєстр збитків Гаяне подала заяву про знищене російськими військовими батьківське житло. Воно знаходилося по вулиці Садовій недалеко від місцевого стадіону. Це був будинок, розділений на три квартири, дві з яких були у власності її родини.
“Як і всі жителі Бахмута, ми шукали світлини та відео з руйнуваннями, щоб подати як доказ знищення житла. Не дивлячись на те, що будинок знаходився в центрі, є тільки один скрин із супутника чи дрона, де можна розгледіти пошкоджений дах будівлі та вирву від снаряду у дворі”, — розповіла Гаяне.

Зруйнований батьківський дім
Фото: скриншот з відео
Гаяне також сподівається отримати виплати за державною програмою “єВідновлення”. Вона подала заяву через “Дію”, але наразі компенсація жителям тимчасово окупованих територій не виплачується. Ситуація може змінитися після підписання Президентом законопроєкту №11161, який дозволить отримати допомогу без обов’язкової фото- чи відеофіксації пошкоджень та фізичного огляду майна.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Дивіться відео про Реєстр:
Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло
Як працює Реєстр збитків для України та які заяви вже активні
Який порядок обробки заяв в Реєстрі збитків для України та які функції Ради?
Реєстр збитків для України: Чи можлива компенсація під час війни?
Читайте ще:
Як подати заяву до Реєстру збитків: покрокова інструкція та досвід Світлани Маркової з Лимана
Міжнародний реєстр збитків. Нові правила та можливості для подання заяв