“На річницю Незалежності України по вулиці Миру несли 200-метровий прапор, а тепер вона зруйнована“. Спогади Ірини Крамаренко з Попасної

Вулиця Миру в Попасній на Луганщині починається від центрального ринку, а закінчується селищем вагоноремонтного заводу. До великої війни там відбувалися всі важливі події міста — від свят до мітингів. Після 2022 року російські обстріли зруйнували житлові будинки та іншу інфраструктуру, а саме місто тимчасово окуповане.

“Це довга й широка вулиця — центральна у Попасній. Вона була дуже гарною до повномасштабної війни: зелена, доглянута, навесні там квітнули каштани. І головне, що це основна вулиця, де проводилися міські свята”, — пригадує волонтерка Ірина Крамаренко.

“Фестиваль вареників, 200-метровий прапор та фонтан замість пам’ятника Леніну”

До ухвалення закону про декомунізацію вулиця Миру називалася іменем Леніна, як і центральна площа, де стояв його монумент. 

Пам’ятник знесли, а на його місці побудували фонтан з підсвіткою. Саме на цій вулиці на 30-ту річницю Незалежності України попасняни розгорнули найдовший прапор країни, який за тиждень пошив колектив Будинку дитячої та юнацької творчості. Після урочистого підняття стяга біло зафіксовано національний рекорд —  “Найбільший прапор України, розгорнутий найближче до лінії розмежування”.

“Прапор несли по вулиці Миру. На всю Україну тоді ми прославилися”, — каже Ірина Крамаренко.

“Тепер вулиця Миру зруйнована вщент”

У перші дні повномасштабної війни у районному будинку культури на вулиці Миру люди ховалися від обстрілів. Спочатку Ірина приносила їм продукти, а коли згорів її власний будинок, теж прийшла сюди. 

Сама вулиця сильно постраждала від російських обстрілів. Багато житлових будинків або зруйновані, або розбиті вщент.

“Вулиця Миру сильно розбита. Багато прямих влучань у дев’ятиповерхівки, прям секціями будинки розвалені. В одній з дев’ятиповерхівок плити завалили людей, які там загинули й досі лежать, як в братській могилі. Приватний сектор також весь зруйнований — там нічого живого немає, насправді. І адміністрація, і “Укрпошта” зруйновані”, — розповідає Ірина.

Платформа “Свій дім” вдячна Свої за інформацію для підготовки допису. Цей текст — частина спецпроєкту “Це була вулиця Миру. Історії зі знищених росією міст”

Читайте ще: “Ми жили в єдиному на все місто блакитному будинку на вулиці Миру”. Історія Оксани Гончарової з Вугледара