Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Зелений Гай

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

“Ворожі літаки скинули бомби. Здавалося, що відбувся землетрус”. Історія зруйнованого Зеленогайського ліцею

зруйновано: березень 2022 / Миколаївська область , Миколаївський район , Зелений Гай / Шкільна , 1

Ліцей у селі Зелений Гай на Миколаївщині російські окупанти знищили 13 березня 2022 року. На будівлю скинули авіаційну бомбу. Відремонтовані приміщення перетворилися на руїни, а під завалами знайшли тіла загиблих. 

“24 лютого 2022 року війська російської федерації вторглися на наші території. Ми знали, що зі сторони Херсону суне ворог. Але навіть уявити не могли, які жахи на нас чекають”, – розповіла проєкту “Свій дім” Тетяна Яковлєва, директорка Зеленогайського ліцею.

Перші руйнування були на третій день повномасштабного вторгнення

“Вже на третій день ми чули вибухи, гул танків, літаків, вертольотів. Потім заїхали в село ворожі війська. Але змушені були втікати, бо наші Захисники тримали оборону і добре потріпали їх. Люди стали готувати підвали. Ставало дедалі небезпечніше, з’явилися перші руйнування”, – пригадує Тетяна Яковлєва.

Більшість людей почали покидати свої домівки саме 13 березня – після авіаудару по ліцею. 

“У цей день сталося багато жахливих подій: загиблі, поранені, зруйновані помешкання…Люди не знали, де шукати прихистку”, – додає Тетяна.

Тоді загинув староста села Микола Струтинський, його тіло шукали декілька днів. Важкі поранення отримав колишній директор Зеленогайської школи Олександр Гнедько. За його життя лікарі боролися три місяці, але він не вижив. 

“Наш підвал наче підняло, вирвало двері”

“Я живу за 7 хвилин від школи. Наш підвал наче підняло, вирвало двері, гупнуло дахом. У будинку сипалося скло із вікон, лопалися плафони люстр, вилітало скло з дверей, уламки летіли у наші двори…”, – пригадує той жахливий день директорка ліцею.

У приміщенні Зеленогайської школи, крім загальноосвітньої, працювала філія Полігонівської школи мистецтв. У її стінах завжди лунала музика.

“У селі Зелений Гай з 1990 року була наша філія, ми займали декілька кабінетів у школі. Я не була у селі у цей момент, тому що живу у Миколаєві та їздила туди тільки на роботу. Це страшна трагедія, досі не можемо повірити”, – розповіла проєкту “Свій дім” викладачка фортепіано Олена Жук, яка працювала тут 34 роки.

Масштаби руйнувань закладу освіти катастрофічні, але всі сподіваються на його відбудову.

Читайте ще: Затопило будинок, який понад 100 років передавався у спадок членам однієї родини. Історія Тетяни Авраменко

Юлія Ступка / 31.08.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

У Реєстр збитків для України (RD4U) вже подали понад 10 тисяч заяв за категорією “пошкодження або руйнування житла” внаслідок російської агресії. Найбільше з Донеччини, а лідирує місто Маріуполь — майже...

читати історію

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

В умовах війни тисячі українців втратили свої домівки. Програма єОселя стала одним із шляхів отримання власного житла в іпотеку. Після довгоочікуваних змін у серпні 2024 року вона зазнала суттєвих оновлень....

читати історію

Рекомендуємо прочитати

У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя

Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя

Приватний будинок

“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”