Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Лиман

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Наш дім згорів, а до 15 квітня треба звільнити орендоване житло”. Історія Ганни Воронкіної

зруйновано: травень 2022 / Донецька область , Краматорський район , Лиман / Запорізька , 33

“Дім почали будувати, коли одружилися з чоловіком. Фундамент заливали з нуля. Там була тільки земельна ділянка та флігель, в якому ми жили з трьома дітьми. Менші-двійнята ще не ходили, їм було по 10 місяців.  Це був 1979 рік”, — розповіла журналістці “Свій дім” Ганна Воронкіна.

Зводити дім допомагали батьки, знайомі. Все зробили власними силами, лише запрошували майстринь, які штукатурили стіни:

У нас в Лимані це називалося “поновити дім”. Тобто робили суміш з піску, глини та тирси, якою вирівнювали стіни. Потім вже самі білили крейдою. У 1981-му нарешті перебралися з флігеля у добротний будинок”.

У 2013 році родина пережила пожежу. Вдома нікого не було — одна з кімнат вигоріла повністю, а інші почорніли від кіптяви. Разом з рідними та сусідами зробили капітальний ремонт, а через 9 років усе знищили російські обстріли.

“Бабусю, летять бомби, я не можу з тобою розмовляти”. Про велику війну дізналась від онука

“О 5-й годині я вже не спала, взяла ноутбук. Зазвичай то книги там читаю, то дивлюся якесь кіно. І побачила новину про початок повномасштабної війни, розровідає жінка. Відразу подзвонила онуку, який навчався в Києві. Питаю, як у нього справи, а він каже: “Бабусю, летять бомби, я не можу з тобою розмовляти. Ми збираємо речі та біжимо у бомбосховище”. Я одразу набрала доньок. Спочатку вони мені не повірили…”.

Потім були збори тривожної валізи, звуки вибухів за 20-30 кілометрів від Лимана, які поступово наближалися все ближче і ближче. 

Старша онука вже 6 років жила в Німеччині. Згодом діти пані Ганни поїхали до неї, а вони з чоловіком опинились у селищі Солоне Дніпропетровської області.

“Прилітати у Лиман почало 20 квітня, і наступного дня ми виїхали на машині зятя. А наше авто стареньке авто залишили вдома в гаражі. Забрали доньку, собаку та сусідських папуг”, — розповідає вона. 

“Рятувати вже нічого. Горить ваш гараж та хата”

В Лимані залишався сусід, який приглядав за домом. Періодично дзвонив і казав — хата стоїть, все ціле. Але 26 травня зранку повідомив, що після влучання ворожого снаряда загорівся гараж і хата, і рятувати вже нічого.

Пригадую 2014 рік, коли над нами кружляли літаки, а по вулицях їздили танки. По кілька годин сиділи у погребі. Матеріально ми тоді не постраждали, тільки морально. А тепер все знищено”, — з сумом каже жінка.

До 15 квітня треба звільнити орендоване житло

Майже 2 роки подружжя живе на Дніпропетровщині. До селища Солоне вже звикли, готові поки тут залишитися. Але до 15 квітня їм треба знайти нове житло.

“Господар дуже хороший і умови тут непогані. У нього двоє дітей, свої проблеми й вирішив цей дім продавати. Вже почали складати речі. Нам головне знайти тут недороге житло. Просимо допомогти лише з цим, а далі протягнемо. Все життя працювали, пенсію заробили”, — розповідає пані Ганна. 

Діти подружжя зараз в Німеччині. Звуть і батьків, а вони не хочуть їхати з України. Хоч і сумують за своєю дружньою родиною. В одного з онуків — невиліковна хвороба. Бабуся каже, що покручені ручки-ніжки. Що возили його на лікування до Ізраїля та Китаю, але безрезультатно. Інший, який у перший день війни був у Києві, отримав травму хребта та інвалідність другої групи.  

Артем Безрук, адвокат:

Обстріли цивільних будинків, які не є воєнними цілями, з боку російської армії є розповсюдженим воєнним злочином. Згідно міжнародного законодавства ці дії можна кваліфікувати за нормами Римського статуту як умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкового вбивства чи поранення цивільних осіб, заподіє шкоду цивільним об’єктам чи спричинить масштабну, тривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту] та умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту.

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Немає різниці, де починати все спочатку — на Буковині чи в Лимані”. Історія Юлії Савенко

Юлія Ступка / 21.02.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?