Рік чекала на допомогу від держави. Відновлювати житло довелося самостійно. Історія Наталії Слюзко
Приватний будинок
Дата додавання до бази:
25 червень 2024
Адреса:
Наталія Слюзко з села Ганнівка на Дніпропетровщині не дочекалася допомоги держави та самостійно відновила дім, який 21 березня 2022 року росіяни обстріляли з міномета. Для цього довелося закласти земельний пай та взяти кредит. Загалом ремонт головного будинку обійшовся в 500 тисяч гривень. А от літня кухня так і стоїть у пошкодженому стані. Жінка сподівається відновити її за допомогою волонтерів.
“Навесні армія рф зайшла в сусіднє село Іванівка. Відстань до нас була десь два кілометри. Вони постійно били по нас з мінометів. Одного дня я прокинулась й поїхала на роботу, а через 2 години набрали сусіди й повідомили, що в будинок було влучання. Внаслідок обстрілу пошкоджено дах, вибиті вікна, перебито опалення, металеві двері теж вирвало. Поліція приїхала й зафіксувала руйнування. Я чекала на допомогу, але ніякої відповіді не було. На 7 місяців я переїхала в сусіднє село, де мені надали житло добрі люди. Не дочекавшись дій від держави я вирішила зробити все сама. Заклала свій земельний пай та взяла кредит, а тоді найняла робітників. За три місяці вони все відремонтували. В листопаді 2022 року я повернулася додому”, — розповідає Наталія Слюзко журналісту “Свій Дім”.
Будинок у селі вони з чоловіком збудували понад 30 років тому. За весь час провели всі комунікації, придбали нову техніку та меблі:
“Це одноповерховий цегляний будинок десь на 120 квадратів та 4 кімнати. Також є город на 64 соток, де я вирощувала пшеницю, ячмінь та овочі для себе й щоб тримати господарство. Почали зводити його в 1986, роботи тривали 3 роки. Дім, який стояв на ділянці під час купівлі, переоблаштували на літню кухню. Також зробили утеплення та заасфальтували подвір’я”.
“Головна причина ненависти росіян до нас — це заздрість”
Після вторгнення рф Наталія разом з іншими односельцями допомагала військовим ЗСУ, які жили в селі. Готували хлопцям їсти та плели маскувальні сітки. Після того, як росіян вигнали з території області, жінка їздила у деокуповані села.
“Росіяни нас ненавидять й заздрять. Раніше я думала, що всі сюжети по телебаченню про вкрадені пральні машини, холодильники та туалети — це перебільшення, але ні. Я сама на власні очі бачила кинуту побутову техніку на їхніх позиціях та вздовж дороги, якою вони тікали”, — розповідає Наталія.
______
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Читайте ще: Пережила втрату дому та домашнє насилля. Тепер з двома дітьми залишилася на вулиці. Історія Олени Гричаненко
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати
У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя
У Реєстр збитків для України (RD4U) вже подали понад 10 тисяч заяв за категорією “пошкодження або руйнування житла” внаслідок російської агресії. Найбільше з Донеччини, а лідирує місто Маріуполь — майже...
читати історіюЯк отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя
В умовах війни тисячі українців втратили свої домівки. Програма єОселя стала одним із шляхів отримання власного житла в іпотеку. Після довгоочікуваних змін у серпні 2024 року вона зазнала суттєвих оновлень....
читати історіюПриватний будинок
“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко
Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю
Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова
Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію
Підприємство
Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”
Заклад охорони здоров'я
“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”
Рекомендуємо прочитати
У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя
Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя
Приватний будинок
“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко
Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю
Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова
Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію
Підприємство
Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”
Заклад охорони здоров'я