Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Буча

Історії, які ви нам розповіли
Підприємство

Підприємець з Луганщини Олексій Гончаров відкрив заклад “ЗАвертай” у Бучі. Годує українців корисною їжею

Київська область , Бучанський район , Буча / Нове шосе , 11 А

Підприємець з Луганщини Олексій Гончаров відкрив у Бучі заклад, де годує українців смачною та корисною їжею. Через росіян його родина три рази тікала з дому та заново розпочинала життя і відновлювала власну справу. Спочатку це був стріт фуд в Кадіївці, а потім пекарня в Гірському.

“Війна війною, а обід за розкладом. Зараз, в умовах вимкнення світла та обстрілів, українці не мають на естетику смакування їжі, це стало просто фізичною потребою. Але головне — це не тільки швидко й смачно поїсти, а зробити це якісно, корисно та поживно. Так народився заклад “ЗАвертай” — це здорова альтернатива McDonald’s, який розташований навпроти нас. Наша мета — змінити уявлення та стереотипи людей про fast food. Головна страва має таку ж саму назву, як і заклад. Ми завертаємо овочі та м’ясо в тортилью і вже за 2 хвилини віддаємо клієнту. Головне — це корисно, бо фокус нашої кухні  — на правильне харчування”, — розповідає Олексій Гончаров журналісту платформи “Свій Дім”.

Назва майбутнього закладу народилася вже після повномасштабного вторгнення рф. Головна її особливість — це багатогранність, каже Олексій.

Це особливе слово, його етимологія має декілька значень. ЗАвертай до нас, тобто напрямок. Маркетинговий хід, який одразу привертає увагу покупців та спрямовує їх до нас. ЗАвертай — як аналог хот догу. Бо ми завертаємо овочі і м’ясо в тортилью. Це як шаурма в лаваші, але не зовсім. Алегорія всім зрозуміла.

Підприємець каже, що м’ясо вони готують за технологією су-від — тобто на низьких температурах. Це зберігає в ньому всі корисні та поживні вітаміни.

Все починалося зі стріт фуду та пекарня на Луганщині

До захоплення росіянами Кадіївки в 2014 році Олексій Гончаров займався бізнесом та мав точку продажу стріт-фуду. Після окупації міста чоловік повернувся на історичну батьківщину — до Гірського на Луганщині, де жили його батьки.

“Спочатку треба було оговтатись від втечі з дому. Довелося починати все заново. В 2017 році ми відкрили власну пекарню, яка виготовляла великий асортимент виробів — приблизно 50 найменувань. Ми постійно росли та розширювалися. Потім ще з’явилася кав’ярня і кондитерська. В планах був власний міні маркет. Все задля відновлення рідного краю. Ми все виробляли на місці, а наші працівниці їздили в Київ й навчалися у майстрів, які отримали досвід у французьких кухарів. Це був маленький шматок французької випічки на сході України. До нас навіть приїжджали люди з сусідніх сіл і містечок, щоб скуштувати продукцію”, — розповідає чоловік.

За словами Олексія зараз будівля пекарні у Гірському і все майно знищено та пограбовано. Росіяни перетворили місто на руїни.

Олексій не забуває нагадувати всім, що родом з Луганської області

Вторгнення рф чоловік з родиною зустріли на Київщині. Навесні 2022 року повернулся додому й готували їжу місцевим жителям, українським військовим та намагалися вивезти обладнання з власної пекарні.

Ми приїхали в Гірське, коли на околицях вже було чутно вибухи. Спробували вивезти обладнання та майно, але такої можливості вже не було, бо дороги постійно обстрілювали. Там ми були до середини квітня 2022 року. Коли в місті вже не було продукції від хлібозаводів, то ми готували їжу місцевим жителям та військовим ЗСУ”, — згадує чоловік. 

Спочатку родина Олексія евакуювалася на Закарпаття, а коли влітку Бучанська влада дозволила повертатися в місто, поїхали туди. Там вже мали знайомих, які прихистили їх під час активних боїв на Луганщині ще в 2014-2015 роках.

“Ми знали, що обов’язково відновимо бізнес. Це робота, яка стала нашим життям. Ніякого іншого шляху навіть й не розглядали. У Бучі відкрили не пекарню, а заклад здорового харчування. Зараз ми навпроти McDonald’s, але колись люди казатимуть, що це McDonald’s навпроти нас. У всіх людей fast food асоціюється зі швидкою і шкідливою їжею, ми це змінимо”. 

Попри всі обставини Олексій Гончаров не забуває нагадувати всім, звідти він. Серед таких прикладів — табличка-нагорода “Незламні зі Сходу”, яка стоїть на полиці у закладі та показує відвідувачам, звідки родом власники.

“Дуже сумую за луганськими степами. Цих краєвидів не вистачає. Це місце, яке було домом. Такого відчуття більш ніде немає. Після перемоги ми обов’язково повернемось і “ЗАвертай” відкриє свої двері в Гірському, Сєвєродонецьку, Луганську та Кадіївці. Відновлювати наш край — це честь та обов’язок”, — каже чоловік. 

Всі шестеро співробітників закладу — переселенці, деякі з них — зі сходу. Ще одна колишня працівниця незабаром повернеться в Україну заради того, щоб працювати в Олексія

Читайте ще: Рік чекала на допомогу від держави. Відновлювати житло довелося самостійно. Історія Наталії Слюзко

Олександр Забродін / 01.07.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?