“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі 13 березня в дім влетів запущений росіянами “Шахед”.

У квартирі прожили 16 років

Тетяна Жарик народилася в Сумах, економічну освіту здобула в рідному місті, але за фахом ніколи не працювала. Вже 10 років займається бізнесом у сфері краси:

“В 2007 році я закінчила університет, потім аспірантура, а в 2014 році звільнилася й вже 10 років в мене власна справа”, — розповіла жінка журналісту “Свій Дім”.

Тетяна не евакуювалася під час активних боїв за місто, бо не хотіла залишати чоловіка:

“У нас було багато руйнувань на вулиці, вирви від снарядів, згорілі автівки, але от саме знищення житлової забудови було не дуже багато. Ми якийсь час жили з мамою, потім після вигнання окупантів з міста й області повернулися до власної оселі. Наша квартира була на 4 поверсі, дві кімнати, до 50 квадратів. Жили там ще з 2007 року, вона дісталася нам від свекрухи. В неї була одна велика квартира в центрі, вона її продала й купила дві менші. За ці 16 років ми багато чого зробили: кухню нову повністю, сантехніку, шпалери й так далі. Тобто це був капітальний ремонт”.

Ворожий дрон зруйнував дім та вбив сусідів

Будинок, де жила родина Тетяни, сильно пошкоджений. Найбільше дісталося даху та несучим стінам.

“У ніч на 13 березня ми прокинулися, якась невидима сила нас розбудила. Почули вибух, скло посипалося на кухні. Далі чоловік вийшов подивитися, але не зміг відкрити двері, бо сусідська перекрила вихід. ЇЇ просто вибило. До нас зайшов рятувальник і ми всі разом евакуювалися. Когось з мешканців довелося рятувати через вікно. Просто вибивали й витягали з квартир. Там декілька під’їздів зруйновані, троє наших сусідів загинули, а одну дівчину так і не знайшли, — пригадує жінка. —  Коли вийшла на вулицю, тільки тоді побачила масштаб займання й руйнування. У нас був сусід-дідусь, йому за 80 років, жив поверхом вище. Він за тиждень до цього влучання повернувся з Німеччини — й тут таке. Шансів вижити в нього не було, а інший сусід в цю ніч чергував на роботі — це везіння”, — каже Тетяна.

Родина шукає квартиру

Після влучання в будинок його мешканців заселили в  гуртожиток, а родина жінки тимчасово переїхала до мами та шукає зйомну квартиру.

Ще після народження дитини, у 2020 році, Тетяна Жарик почали писати вірші. Російське вторгнення, війна та обстріл рідного міста дали натхнення для нових творів. Цей вірш жінка написала під час обстрілу Сум 8 квітня 2024 року. 

П’ятнадцять нуль п’ять, лунає тривога,

За десять хвилин швидкі допомоги,

Як же це скоро, життя або смерть,

Стрімко летить все шкереберть.

Живеш і не знаєш чи завтра настане,

Чи встигнеш здійснити сьогодні бажане,

Маму побачити, каву попити,

Чи просто із друзями поговорити.

Вперше в житті так життя це цінуєш,

Кожну хвилину, секунду рахуєш,

Поспіхом робиш усе важливіше,

Для тебе по-справжньому найцінніше.

Допомогти родині можна за реквізитами: 5375 4112 1653 3880 (Жарик Тетяна).

_____

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте ще: “Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко