Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Суми

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко

зруйновано: березень 2024 / Сумська область , Сумський район , Суми / Герасима Кондратьєва , 112

Олеся Прокопенко – журналістка Кордон. Медіа, яке вже рік транслює події з прикордоння Сумщини. Дівчина їздить по лінії фронту, розповідаючи про жорсткі реалії сьогодення. А в ніч на 13 березня 2024 року колегам довелося знімати сюжет про її дім, в який влучив російський “Шахед”.

“Враховуючи специфіку нашої роботи, вже забула, коли мала міцний сон”

“Я прокинулась десь о 01.30 ночі від вибуху і від того, що мене підкинуло з ліжка. Вкрилася ковдрою, лежала й не розуміла, що відбувається. Вирішила подзвонити колезі, бо якщо в місті щось трапляється, ми одразу виїжджаємо працювати. Запитала її — щось прилетіло чи мені наснилося? Вона спала й нічого не чула. Подивилась новини в телеграм каналах, там писали, що працює ППО”, — розповіла Олеся журналістці “Свій дім”.

Спати вона вже не могла. Зазвичай, коли лунає тривога, люди з будинку нікуди не спускаються, тому що поряд немає бомбосховища. Цього разу почула, як бігають сусіди, хтось плаче. Вийшла на балкон, який виходив не у двір, а на вулицю. Вікно було на провітрюванні й саме звідти доносились крики: 

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає. Люди стояли в піжамах та тримали дітей, закутаних у ковдри. Я одягнула якісь штани, куртку, схопила аптечку, з якою ми виїжджаємо працювати, бо розуміла, що потрібна буде допомога. Спустилась, там був хаос. А потім я побачила зруйновану частину будинку, в якій жили дві мої подруги. Одну з них я знайшла. Вона вже стояла на вулиці з дитиною та чоловіком. Почала шукати знайомих, щоб розуміти, хто на місці. А ось найближчої подруги з першого під’їзду не було. У мене почалася істерика. Бігала, шукала, а її родину ніхто не бачив”.

“Поліцейські кричали, щоб люди йшли від дому, бо є загроза повторного удару”

Ніч. Дім горить. Куди бігти? Деяких людей відвели у найближчий садочок. Мешканці інших будинків забирали до себе сім’ї з дітьми та людей похилого віку. Олеся нікуди не йшла, вона чекала хоч якоїсь інформації про найближчу подругу. 

“О 5 ранку мені подзвонили знайомі  з іншого дому, попросили записати номер телефону і сказали, щоб я набрала Яну. Це подруга, яку я шукала. Після першого вибуху вона схопила дитину і разом з батьками сховалась біля вхідної двері. Саме це їх врятувало, бо від квартири не залишилось нічого крім цього коридору. У них були надійні броньовані двері. Коли ДСНСники намагалися їх зсунути, то були впевнені, що там ніхто не вижив. Тому це справжнє диво”, — розповідає дівчина.

“Шахед” влучив між двома під’їздами. Що кажуть експерти?

“Якщо заходити у перший під’їзд, то всі квартири ліворуч цілі, а ті, що прямо та праворуч — зруйновані. А в другому вцілили ті, що розташовані праворуч. Але зносити тут планують все — навіть неушкоджені квартири. Місто пропонувало для постраждалих гуртожитки. Чи хтось погодився — не знаю, бо там такі умови, — каже Олеся. — Всі, з ким ми спілкуємося, поки у рідних та знайомих. Є сусіди, які винаймають житло. Хоча з орендою в Сумах зараз важка ситуація. Прикордоння, людей з сіл евакуюють. Знайти в місті квартиру, навіть за великі кошти дуже важко, тому що всі зайняті”.

Квартира дівчини у четвертому під’їзді. Сторона ближче до третього. По несучій стіні пішла тріщина, у ванній відпала плитка. 

“Комісія була двічі, все зафіксували. Вже готовий акт обстеження, але зможу його забрати після відновлення техпаспорта, який був втрачений. По моєму стояку у сусідів теж є руйнування. У когось постраждали вікна, в інших теж пішли тріщині. Майже у кожній квартирі є пошкодження. Комісія, яка обстежувала весь будинок, на сьогодні визнає, що він придатний для проживання — крім двох вщент зруйнованих під’їздів”.

Сусіди хочуть відбудови

Олеся каже, що навіть ті сусіди, які втратили житло хочуть не демонтажу, а відбудови. Ця п’ятиповерхівка 1971 року, але в гарному стані:

“У нас дуже хороший голова ОСББ, відремонтовані всі комунікації. Здебільшого живуть молоді родини. Тільки в цих двох зруйнованих під’їздах було 15 дітей. Деякі тільки нещодавно придбали тут квартири. Мої знайомі тільки завершили ремонт, а тепер їхнє житло знесуть. Вони витратили великі кошти на саме житло й таку ж суму на ремонт. Те, що може запропонувати держава, не покриє їхні витрати. Це може бути квартира з голими стінами або точно не в такому стані, якою було до руйнування”.

“В мене неабиякий зв’язок саме з моєю квартирою. Про це знають всі знайомі”

Рідні Олесі давно живуть за кордоном. Дуже переживають та вмовляють приїхати до них:  

“Дуже люблю Суми і в мене неабиякий зв’язок саме з моєю квартирою, яку колись придбала моя мама. Ми там з нею зовсім трохи пожили. Вона померла від раку, коли мені було 10 років. Згодом у мене її тричі хотіли купити. Вже були домовленості, залишалось тільки прийти, поставити підпис і забрати гроші. Але в останній момент я відмовлялась, тому що не можу її продати. Я багато часу проводжу вдома. Виїхала, попрацювала і відразу поверталась до “своєї норки”. Я відмовлялася від якихось зустрічей. Любила бути наодинці, дивитись фільми. Кращого місця для мене немає і ніколи не буде”.

“Важко морально. У сусідніх під’їздах загинули люди”

 “Мені здається, що скоро щось буде”, — сказала Олеся колегам, коли їхала з роботи, а вночі сталася трагедія.

Тобто я розуміла, що може десь прилетіти, але не думала, що саме зараз і в наш дім. Перед сном написала другу повідомлення, що після ранкової розмови боюся лягати спати. А він ще пожартував: “Вдягай гарну сорочку, щоб не соромно було тебе діставати”. А потім цей прильот. Згодом він сказав, щоб краще ми про це не говорили. Насправді тієї ночі я вдягла не саму красиву сорочку, щоб відштовхувати від себе можливі події”.

Нині знаходитись у своїй квартирі Олесі важко. У сусідніх під’їздах загинули троє людей. Ще одна молода дівчина дотепер вважається зниклою безвісти: 

“По-перше — важко морально. По-друге — я не впевнена, що це безпечне місце для подальшого життя, маючи тріщини в стінах. Я на адреналіні відволікала себе допомогою сусідам, підтримую їх як можу, але зараз я ще і почала думати про себе. Біль неймовірний”.

Допомогти дівчині можна за номером картки: 4441114421587419 (Прокопенко О.)

____________

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте ще: “Після удару дроном маму збирали по частинах, а з живота витягли дверний глазок”. Історія Ренати Нікової

Юлія Ступка / 01.04.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Приватний будинок

“Якби була компенсація, то купили би дім у Смілі. Бахмут знищили — про це знає весь світ”. Історія Людмили Щербакової