Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Берислав

Історії, які ви нам розповіли
Приватний будинок

“Перед захопленням росіянами Берислава ми у дворі спалили міліцейську форму чоловіка”. Історія Світлани Гринь

зруйновано: жовтень 2023 / Херсонська область , Бериславський район , Берислав / Губайдуліна , 88

Світлана Гринь разом з чоловіком та літніми батьками 8 місяців провела в окупованому Бериславі. Після звільнення правого берега Херсонщини росіяни почали масовані обстріли міста. Комунікації зникли, а безпекова ситуації погіршилася. Родина була змушена поїхати в Одесу до рідних. 

Окупанти майже одразу зайшли в місто

Вторгнення рф родина Гринь зустріла в рідному Бериславі на Херсонщині. Про евакуацію навіть не думали. Виїхали лише син Світлани з невісткою, які чекали дитину.

“Багато було чуток, що почнеться велика війна, але я не вірила до останнього. Зранку 24 лютого 2022 року ми прокинулися від вибухів. Тоді росіяни обстріляли Каховку. Подзвонив син, який жив недалеко, й запитав — мамо, це що, війна? Армія рф майже одразу після вторгнення зайшла в місто та почала обшуки. Чоловік в мене колишній міліціонер, нині на пенсії. В нас було багато його речей з роботи, в сина теж була форма моряка. Ми це все на дворі й спалили. Працівників МВС вони забирали в першу чергу”, — розповідає Світлана журналісту “Свій Дім”.

За словами жінки  росіяни майже одразу встановили свою адміністрацію та почали закликати місцевих жителів до співпраці. Почалося свавілля та викрадення майна. Здебільше забирали речі в покинутих помешканнях. 

“Вони закликали нас працювати на нову владу. Спочатку заманювати гуманітарною допомогою. В мене тато й мама були лежачі, але я нічого не брала, це гидко.Так ми й жили, город сильно допомагав. Я з росіянами постійно сварилася. Не знаю, як вони мене не вбили. Чоловік просив не відкривати рота, а я не можу так. Якось в мене військовий рф питає: “Як вам у нас в росії живеться?”. Я сказала, що тут ніяка не росія, це Україна, а вони — загарбники. У всіх наших майно забирали, особливо техніку, братові моєму двоюрідному погрожували зброєю, щоб бізнес їм віддав”, — каже Світлана.

День звільнення Берислава не забуду ніколи у житті

Після вдалого наступу на Півдні Збройні сили України звільнили правий берег Херсонської області від росіян. Ті події Світлана згадує з усмішкою та радістю.

“Вже 10 листопада в місті окупантів майже не було, ми день жили без ніякої влади, бо росіяни вийшли, а наші ще не зайшли. Я ніколи не забуду, як ми наших хлопців зустрічали. Офіційно це було 11 листопада, але я пам’ятаю саме 12 число, бо тоді ми побачили ЗСУ в місті”, — пригадує жінка.

З подивом Світлана згадує відповіді російських військових на питання про причину вторгненні в Україну:

Прийшов шукати Бандеру. Ну так що, побачив його тут, в Бериславі? Або один каже, що вони просто хотіли подивитися, як ми тут живемо. Якщо чесно, то це через заздрість. Я ніколи не забуду їхній подив, коли вони побачили наші кам’яні будинки. А як це так ви тут живете? Занадто добре. Це просто спроба затягнути нас в своє болото”.

Щасливе життя зруйнувала росія

Світлана родом з Берислава, закінчила школу та медколедж, за фахом —  медсестра. Працювала у місцевому роддомі, після виходу на пенсію за вислугою років — у магазині. 

“Будинок в нас був одноповерховий на 4 кімнати. Великий дуже — на 120 квадратів. Подарували його мені батьки 30 років тому, а сама споруда — 1960-х років. За три десятиліття зробили повний ремонт”, – розповідає жінка.

Зараз в місті постійні обстріли, росіяни скидають на населений пункт керовані авіабомби та дрони. Родина майже рік живе в Одесі. Чоловік жінки нещодавно зміг потрапити до Берислава та подивитися на свій дім.

“Він приїхав назад розбитий, тиждень лежав та не вставав. Депресія була така сильна. Ми розуміємо, що повертатися ніяк — там нічого немає. Чотири стіни, все затекло глиною, стеля впала, меблі згнили. Суцільне болото. Коли фото побачила, то крім сліз нічого не було. А ще мені дуже сумно, що ми нічого не забрали. На згадку про минуле життя — тільки сімейні ікони, вони в нас як скарби. Все інше там залишилося. Не забрали навіть родинний фотоархів”, — говорить Світлана. 

_______

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте ще: “Чоловік зробив мені пропозицію до початку вторгнення. Одружилися дистанційно вже у 2022 році, але житла в нас більше немає”. Історія Юлії Муханової

Олександр Забродін / 12.05.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Збереження архітектурної спадщини українських сіл: як працює онлайн-конструктор будинків

В умовах повномасштабної російської агресії під загрозою опинилося не лише життя мільйонів українців, але й унікальна архітектурна спадщина нашої країни. За оцінками Київської школи економіки, станом на січень 2023 року...

читати історію

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Неймовірні люди працюють. Так в коментарях пишуть про Repair Together — громадську організацію, яка формує волонтерську спільноту для подолання наслідків російської агресії в Україні. Це команда запальних, творчих та ініціативних...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Збереження архітектурної спадщини українських сіл: як працює онлайн-конструктор будинків

Repair Together у 2024 році: прибиральні толоки трансформуються у будівельні

Приватний будинок

“Я півтора року прожив в окупації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС наш дім пішов під воду”. Історія Романа Куцеконя

Приватний будинок

“Ми ніколи не забудемо, що пережили у Попасній. А російські окупанти нагадують про це щодня”. Історія Людмили Литовченко

Об'єкт інфраструктури (міст, шляхопровід, залізниця, депо тощо)

Споруда-рекордсмен та іноземні швидкозбірні конструкції: як в Україні відновлюють мости, зруйновані війною

Підприємство

Відновлення Тростянецького лісгоспу: як підприємство долає наслідки війни в умовах реформування

“Відновлювати житло під час війни — це як зводити будинок без фундаменту. Але ми ризикнули”. Історія родини Галдашенко

Мінне поле. Як реабілітувати українські землі від наслідків війни