Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Святогірськ

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

Тримає ліхтарик і показує закатані банки з макаронами. Історія жінки зі зруйнованого дому у Святогірську

зруйновано: вересень 2022 / Донецька область , Краматорський район , Святогірськ / Мазепи

“Давайте піднімемось на п’ятий поверх. Ось, бачите, все тече і до моєї квартири доходить, — говорить пані Людмила й крокує сходами розбитої п’ятиповерхівки у Святогірську.

Нині вона єдина мешканка одного з під’їздів будинку по вулиці Мазепи. Російські ракети зруйнували його у 2022 році — частина дому рухнула. 

“Фотографуйте, як я живу”

“Фотографуйте, як я живу. Зараз візьму ліхтарик, — говорить жінка нашій журналістці, яка завітала до неї — Он пробки заклеїла як змогла, бо буде замикання і пожежа. Увесь коридор тече. А тут у мене гуманітарка. Якщо дійде вода, то все намокне. Дуже холодно у квартирі й з вікон задуває”.

На шафі у трилітрових банках закатані макарони. Господарка каже, що так вони будуть стояти роками, бо в пакетах заводиться моль та можуть зіпсуватися від вологи. Газу немає. Електропічкою жінка боїться користуватися, бо вона зламана. Холодильник теж не працює.

Важкі випробування протягом усього життя   

Пані Людмилі — 84 роки. На її долю випало чимало випробувань — росла сиротою, потім жила з чоловіком-пиякою, втратила сина, а донька вже 8 років пересувається на милицях. У своєму поважному віці вона мріє, щоб в оселі було сухо, а на вікнах було скло, а не OSB-панелі.  

“Спочатку вилетіли вікна — у мене і в доньки, яка живе поруч. Дерева зламало. Нам тоді дали клейонку. Сусід з першого поверху допоміг забити вікна. А воно знов “бабах” — полетіло все. Найняла людей, забили пластиком. Знов бабах, бомбили ж постійно. У період затишшя сусідка ставила собі пластикові вікна, а мені віддала скло, яке було у сараї. Засклили мені вікна і знов те саме. Вибило й вітер по квартирі вітер гуляє”, — розповідає пенсіонерка.

Зараз вікна у спальні й на балконі забиті OSB-плитами. У квартирі не вистачає світла, а вночі від вітру грюкають сусідські двері:

“Сплю у двох штанах, двох светрах, безрукавці, шапці та під трьома ковдрами. Тоді мені тепло, так це ще морозів сильних нема”. 

Яка ситуація з домом?

“По дому кажуть: “Документи готові, але грошей та спонсора на відбудову немає”. Оце моя квартира, потім однокімнатна і трикімнатна. Я зі своєю маленькою пенсією вклалася, щоб покрити дах. Все робили з сусідами, які залишились. А стало ще більше текти. З верхніх поверхів все до мене доходить”, — розповідає вона.

У цій квартирі пані Людмила живе 24 роки. З чоловіком розійшлася, а згодом він трагічно загинув. Донька залишилась жити у батьківському домі. А вона продала житло, яке отримала після розлучення, та переїхала у цю п’ятиповерхівку на вулиці Мазепи.

Пані Людмила мерзне і зачиняє двері, щоб було тепліше. Показує на зморщені від вологи шпалери, які клеїла ще 20 років тому:

“Як шкода, все пропаде. Я вже нічого купувати не буду. Навіщо воно мені треба! Залишилось би те, що є. Я бідненько живу, але мені багатство не потрібне”.

Фото: Свій дім; Свої

Артем Безрук, адвокат:

Згідно чинного Кримінальним кодексом України дії військових рф кваліфікуються за ст. 438 КК «Порушення законів та звичаїв ведення війни». Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений відповідними міжнародними актами порядок ведення війни. За нормами Міжнародного права армія рф вчинила воєнні злочини, які прописані в Римському статуті, а саме: – Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями [стаття 8 (2) (b) (ii) Римського статуту]. – Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою [стаття 8 (2) (b) (iv) Римського статуту].

Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID https://www.usaid.gov/uk/ukraine та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Читайте ще: “Не знаю, з чого такого стріляли, але там всередині все повилітало”. Історія готелю Alpen у Святогірську

Юлія Ступка / 11.12.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?