головна / Історії, які ви нам розповіли / Торецьк

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної
Донецька область , Бахмутський район , Торецьк / Лісна , 8
Багатоквартирний будинок
Адреса:
Донецька область ,
Бахмутський район , Торецьк ,
Лісна , 8
“У червні 2014 року виїхали з Горлівки, залишили свою квартиру та винаймали житло під Києвом у селі Лісники. Потім — у столиці. А згодом син купив трикімнатну квартиру у Торецьку і запропонував переїхати”, — розповіла журналістці “Свій дім” Людмила Соломатіна.
Син працює у шахтобудівельній компанії, яку в 2017 році перевели до Покровська. Тиждень був на роботі, а на вихідні їхав додому. Невістка народила третю дитину, їй потрібна була допомога. Там і жили усі разом. Після повномасштабного вторгнення рф онуків вивезли до Дніпра. А пані Людмила з чоловіком Василем витримали до жовтня 2022 року. Опалення у Торецьку не було з лютого, залишились без води, газопровід перебили.
“Я не могла повірити, що росія нападе. А тепер бачу, що творить путін”
“Вранці 24 лютого 2022 року прокинулась від гулу, йшли танки. Повно військових. Включила новини. Чую – війна. Побачила сюжет, що по Києву теж їде ворожа техніка та наїжджає прямо на цивільну автівку. А у мене онучка в столиці. Дзвоню їй, а вона каже: “Бабусю, ми у шкільному підвалі. Ти казала, що не буде великої війни, а вона почалася!”. Я навіть не могла припустити, що росія на нас нападе”, — розповідає жінка.
Далі — важкі місяці очікування та сподівання, що скоро все завершиться і буде мир. Але спокійніше не стало, тільки гірше:
“В коридорі стелили матраци та подушки від дивану. І там сиділи. У двір прилітали снаряди. Одні розривалися, інші — ні. Вікна вилітали в будинках. Неподалік був магазин, там одну продавчиню вбило, а іншу поранило. Сусід вийшов вигуляти собаку метрів за 400 від дому, а йому відірвало ногу. Це було влітку 2022 року”.
Переїхали до Покровська. Тут теж неспокійно, але багато переселенців
Невістка з онуками так і живе в Дніпрі. Син працює у Покровську, бо треба забезпечувати родину. До рідних приїжджає на вихідні. Знайшов квартиру для батьків і вмовив їх залишити Торецьк.
“У жовтні 2022 року у Покровську було усього 22 тисячі мешканців. А до війни — десь 80 тис. А зараз місцевих близько 87 тисяч і приблизно 11 тисяч переселенців. Багато приїхали з Очеретиного, Селидового, Новогродівки, Красногорівки”.
Пані Людмила каже, що будуть сидіти у Покровську до останнього. До звуків обстрілів звикли, а в коридорі завжди лежать матраци:
“Ми живемо на 5 поверсі. Я постійно бачу, як літають дрони-розвідники. Неподалік — розбита будівля Донецького національного університету, який після окупації перевели до Покровська. В одному з будинків вікна у 4 під’їздах повністю забиті ОСБ-плитами”.
Люди народжують дітей і я кажу чоловікові: “Васю, чого ми боїмося!”
У Покровську є проблеми з водою. Дамбу Карлівського водосховища пошкодили:
“Для побутових цілей використовуємо очищені шахтні води. Набираємо по 30 шести літрових пляшок, тому запаси є. Хтось пробив у дворах свердловини. Коли мороз — води нема. Питну купуємо. Ціна за літр — від 1,5 до 2 грн. А ось продуктами допомагають добре. Отримуємо масло, муку, тушонку, рибні консерви та ін.”
У місто повернулися місцеві, багато переселенців. Життя продовжується, народжуються діти — на одному з’явилися на світ аж десятеро:
“А я кажу чоловіку: “Васю, чого ми боїмося”. Дивись, люди народжують дітей. Але багато й виїжджають, нещодавно був потяг на Рівненщину. В основному це жінки з дітьми та інваліди”.
У Торецьк ми не їздили — страшно
“У листопаді 2023 року з Торецька виїжджала знайома. Казала, що нема вже сил терпіти. Тоді був і приліт в дім, а вона з нашого під’їзду — нині там живе одна людина. Самі туди не їздили — боїмося. Дрони літають та можуть скинути щось на машину. Сусіди розповідали, що у квартирі вилетіло скло і бовтається той скотч, яким заклеювали вікна хрест-навхрест”, — каже пані Людмила.
Квартира у Торецьку була з двома суміжними кімнатами та однієї окремою. Пластикові вікна, добротні двері. Купили її з меблями, холодильником, посудом. Було все. Поміняли тільки стояк в туалеті, повісили бак, переклеїти шпалери та постелити лінолеум.
“У Горлівці, де ми жили до окупації, покинуті 2 квартири — наша з чоловіком і сина. Ще одна двокімнатна дісталась від матері. Не знаємо, що з ними. Одні сусіди виїхали, інших вже немає серед живих. І запитати ні в кого”.
_____
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Читайте ще: Меблі й техніка перетворились на попіл. Історія Інни Якушевої з Торецька
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло
Платформа Свій дім розпочинає серію відео про Реєстр збитків для України, щоб розповісти постраждалим від агресії росії про можливість долучитися до створення системи відшкодування як репарацій для країни-агресорки. Щоб розібратися в...
читати історію
Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини
Марина Коваленко (ім’я змінено з міркувань безпеки) — історикиня з Луганщини. Зараз вона живе в Києві та працює в архіві, який займається документуванням воєнних злочинів рф проти України. Команда збирає...
читати історію
Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти
Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині

Підприємство
Відновили бізнес у пам’ять про загиблого сина: історія родини Ольшанських і їхнього найбільшого кизилового саду в Європі

Субсидія на оренду житла для ВПО у 2025 році: як отримати допомогу
Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти
Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині

Підприємство
Відновили бізнес у пам’ять про загиблого сина: історія родини Ольшанських і їхнього найбільшого кизилового саду в Європі
