“Коли почула вибух, то одразу подумала, що поцілили в школу”. Історія Слов’янської ЗОШ №18
зруйновано: лютий 2024 /
Заклад освіти
Дата руйнування:
лютий 2024
Дата додавання до бази:
20 березень 2024
Адреса:
Ввечері 17 лютого 2024 року Слов’янськ Донецької області здригнувся від вибуху. Російські війська вдарили по місту ракетою “Іскандер-М”. Внаслідок обстрілу постраждала школа №18.
“Моя перша думка — влучили в школу”
“В мене одразу промайнула думка, що поцілили в школу. Мабуть, це була інтуїція. Не можна таке казати вчителям, бо ми маємо любити все навкруги, тому що несемо добро. Але я відчуваю таку лють, що не передати словами”, — розповіла журналістці “Свій дім” директорка Слов’янської школи №18 Олена Маляр.
Того вечора в школі був сторож, а в котельні, яка знаходиться навпроти основної будівлі, оператор. Він і підтвердив побоювання пані Олени про руйнування навчального закладу:
“Я одразу викликала поліцію і швидку допомогу. Попередила їх, що скоріше за все сторож знаходиться в приміщенні. Зібралася і прибігла до школи. Вже тоді почалася пожежа. Всі ми дуже переживали й молилися, щоб він був живий”.
До приїзду пожежників люди намагалися пробратися крізь завали, але це було неможливо. Перекриття другого поверху впало.
Частина будівлі знищена вщент
Влучання в школу повністю знищило частину будівлі. Постраждали кабінети директора, завуча, початкової школи та математики, спортивна та актова зали. Зруйнована кімната для чергових, яка розташовувалася в холі на першому поверсі. Вибуховою хвилею вибило вікна, вхідні та міжкімнатні двері:
“За два роки великої війни це було перше влучання. Ми зараз фіксуємо всі пошкодження школи та проводимо інвентаризацію. Але вже маємо висновок, що будівля пошкоджена на 55%”.
“Як свій дім”
До початку великої війни в школі №18 навчалося 560 дітей, зараз — 463. Учні живуть за кордоном, в громаді та інших українських містах.
У школі вже давно зробили капітальний ремонт та утеплили фасад. Частину робіт зробили своїми руками вчителі та батьки з дітьми, решту — допомогла міська влада. Раніше котельня була під будівлею та працювала на вугіллі. Згодом її перенесли в окреме приміщення, встановили німецьке обладнання та опалювали навчальний заклад пелетами:
“Школа була відремонтована з любов’ю як свій дім. Там завжди було тепло і комфортно. Про це казали всі навкруги й допомагали будувати цю красу”.
Читати по темі: Росіяни зруйнували пам’ятку архітектури місцевого значення. Історія Охтирського краєзнавчого музею
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати
У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя
У Реєстр збитків для України (RD4U) вже подали понад 10 тисяч заяв за категорією “пошкодження або руйнування житла” внаслідок російської агресії. Найбільше з Донеччини, а лідирує місто Маріуполь — майже...
читати історіюЯк отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя
В умовах війни тисячі українців втратили свої домівки. Програма єОселя стала одним із шляхів отримання власного житла в іпотеку. Після довгоочікуваних змін у серпні 2024 року вона зазнала суттєвих оновлень....
читати історіюПриватний будинок
“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко
Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю
Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова
Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію
Підприємство
Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”
Заклад охорони здоров'я
“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”
Рекомендуємо прочитати
У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя
Як отримати житло в кредит: детальний огляд оновленої програми єОселя
Приватний будинок
“Ти роками будуєш житло, а потім їдеш звідти з однією сумкою. Тому що з двома можеш не зайти в евакуаційний потяг”. Історія Ріти Сіобко
Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю
Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова
Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію
Підприємство
Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”
Заклад охорони здоров'я