Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

“Коли почула вибух, то одразу подумала, що поцілили в школу”. Історія Слов’янської ЗОШ №18

зруйновано: лютий 2024 /

Ввечері 17 лютого 2024 року Слов’янськ Донецької області здригнувся від вибуху. Російські війська вдарили по місту ракетою “Іскандер-М”. Внаслідок обстрілу постраждала школа №18.

“Моя перша думка — влучили в школу”

“В мене одразу промайнула думка, що поцілили в школу. Мабуть, це була інтуїція. Не можна таке казати вчителям, бо ми маємо любити все навкруги, тому що несемо добро. Але я відчуваю таку лють, що не передати словами”, — розповіла журналістці “Свій дім” директорка Слов’янської школи №18 Олена Маляр

Того вечора в школі був сторож, а в котельні, яка знаходиться навпроти основної будівлі, оператор. Він і підтвердив побоювання пані Олени про руйнування навчального закладу:

“Я одразу викликала поліцію і швидку допомогу. Попередила їх, що скоріше за все сторож знаходиться в приміщенні. Зібралася і прибігла до школи. Вже тоді почалася пожежа. Всі ми дуже переживали й молилися, щоб він був живий”.

До приїзду пожежників люди намагалися пробратися крізь завали, але це було неможливо. Перекриття другого поверху впало. 

Частина будівлі знищена вщент

Влучання в школу повністю знищило частину будівлі. Постраждали кабінети директора, завуча, початкової школи та математики, спортивна та актова зали. Зруйнована кімната для чергових, яка розташовувалася в холі на першому поверсі. Вибуховою хвилею вибило вікна, вхідні та міжкімнатні двері:

“За два роки великої війни це було перше влучання. Ми зараз фіксуємо всі пошкодження школи та проводимо інвентаризацію. Але вже маємо висновок, що будівля пошкоджена на 55%”.

“Як свій дім”

До початку великої війни в школі №18 навчалося 560 дітей, зараз — 463. Учні живуть за кордоном, в громаді та інших українських містах.

У школі вже давно зробили капітальний ремонт та утеплили фасад. Частину робіт зробили своїми руками вчителі та батьки з дітьми, решту —  допомогла міська влада. Раніше котельня була під будівлею та працювала на вугіллі. Згодом її перенесли в окреме приміщення, встановили німецьке обладнання та опалювали навчальний заклад пелетами:

“Школа була відремонтована з любов’ю як свій дім. Там завжди було тепло і комфортно. Про це казали всі навкруги й допомагали будувати цю красу”.

Читати по темі: Росіяни зруйнували пам’ятку архітектури місцевого значення. Історія Охтирського краєзнавчого музею 

Катерина Черніговець / 20.03.2024

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко