“Селище в окупації, будинок зруйнований, а ми без майна”. Історія Сергія Сахнова

“Стільки горя й руйнувань, й все заради того, щоб повернути той СРСР. У путіна якась манія щодо цього”, — говорить Сергій Сахнов з селища Зайцеве, що на Донеччині. 

Дім чоловіка окупований росіянами, а будинок зруйнований. Вони з жінкою та двома дітьми залишилися без майна й нині живуть в Дніпрі.

На другий день після евакуації в будинок влучив снаряд

Сергій Сахнов народився в Дніпрі. Його мама родом з Донеччини і згодом повернулася на малу батьківщину. 

“Це селище Зайцеве Бахмутського район, ми переїхали туди, коли мені було 13 років. Ми жили недалеко від окупованої території, то неспокійно було всі останні 8 років до повномасштабного вторгнення рф. Зранку 24 лютого 2022 року світла в нас вже не було. Тоді ми не думали, що сталося щось серйозне або незвичне, бо таке відбувалося доволі часто. Хотів відправити дітей відправляти в школу, а сусідка сказала, що росія напала, тому автобус за ними не приїде. Вдома підключив генератор. Подивився новини, тоді вже про все й дізнався”  — розповів чоловік журналісту “Свій дім”.

Спочатку родина не знала, що робити. Сиділи вдома й думали, що лихо омине, але надія була марною.

“Протримались ми майже півроку — до кінця літа, а потім вже стало нестерпно. Тікали майже з окупації. Тобто наші війська ще були в селищі, але передові групи окупантів поступово заходили. Десь в першій половині серпня ми виїхали, я це чітко пам’ятаю, бо незабаром мав бути мій день народження, але зустрічав його вже не вдома. З речей — майже нічого не взяли, не було просто фізичної можливості. А наступного дня після евакуації в наш будинок влучив снаряд. Про це розповів сусід, який залишився. Один день — і ми могли б залишитися під руїнами власного дому”, — пригадує Сергій.

Житло зруйноване, а на нього навіть немає документів

Сергій з дружиною купили будинок через родичів та власноруч зробили ремонт. 

“Рідня жила в Горлівці, а дім стояв порожній. Тому віддали його майже за безцінь — за 5 тисяч гривень. Це було у 2013 році. Все б нічого, але в нас немає на нього документів, не змогли переоформити право власності. Він  дуже старий — 1957 року, але я за освітою будівельник, тому зробив з нього “цукерку”. Все поміняли: підлогу, шпалери, нову сантехніку, тобто він прямо “помолодшав”. Там було дві кімнати, площа —  до 50 квадратів, а також в невеликий город, де вирощували овочі для себе”, — розповідає чоловік. 

Зараз родина орендує житло в Дніпрі за 6 тисяч гривень, що, за словами Сергія, відносно небагато для такого великого міста. 

“Планів на майбутнє немає, живемо заради дітей, мріємо про власне житло. Якби селище звільнили, то я б поїхав моментально, навіть на руїни, щось робити, відновлювати, відбудовувати. А як інакше — там дім”, — говорить Сергій Сахнов.

Допомогти родині чоловіка можна за реквізитами: 4441111140418421 (Сахнов С)

_____

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте ще: “За 4 роки до початку вторгнення рф я придбала квартиру в Бахмуті й зробила ремонт. Тепер житла в нас з донькою немає”. Історія Валерії Боярової