Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Іванівка

Історії, які ви нам розповіли
Житло

“Російські військові підпалили наш будинок. Двері горіли, а я намагалася їх загасити”. Історія Наталії Похилько

зруйновано: березень 2022 / Чернігівська область область , Чернігівський район район , Іванівка / Дружби , 13

“Звуки пострілів ставили все гучнішими. Ми чули, як росіяни заїжджали у двори, зносячи паркани будинків. І тут мій чоловік сказав: “Господи, ми горимо!”. І я побачила наші кухонні двері у вогні. Може, це була якась агонія, але я намагалася загасити цю пожежу, але він схопив мене за плечі й вивів з кімнати”, — розповіла журналістці “Свій дім” Наталія Похилько з Чернігівщини.

“Раділи, що дитина буде зростати в гарному будинку”

Дім, в якому жила родина Похилько, дістався її чоловіку від бабусі. За два роки до великої війни зробили ремонт та провели всі комунікації. Дуже раділи, що їхня дитина буде зростати в гарній оселі.

“Прокинулася від вибухів”

Пані Наталія зізнається, що навіть не думала, що почнеться велика війна, а їхнє село буде окуповане. 24 лютого подружжя прокинулось від вибухів, але й подумати не могли, що росіяни почали наступ. Зраділи, що дитина спала та нічого не чула.

І лише о 7 ранку Наталія від колеги дізналася, що почалась війна. Але родина Похилько не планували їхати з села та одразу долучилися до допомоги громаді.

“Ми цілий день просиділи у погребі”

5 березня 2022 року родина Похилько разом зі своїми кумами були в будинку. Коли почався російський обстріл, вони вирішили перейти в кімнату, вікна якої не виходили на дорогу. 

Коли зрозуміли, що будинок горить, то вибили вікна, вилізли у вікно і сховалися в погребі. Вони просиділи там цілий день. А потім чоловік вирішив вийти та розвідати ситуацію.

“Після цього, ми довгий час були самі. І тут відкриваються з ноги двері погребу і я чую: “Ты же сказал, что здесь только жена и ребенок?”, – згадує пані Наталія.

Тоді жінка подумала, що росіяни їх застрелять, але їх перевели в будинок до сусіда. Згодом вдалося переселитися в хату до мами Наталії, де вони й пробули до кінця окупації.

“Нас лякала тиша”

30 березня окупанти залишили село. Наталія згадує, що після цього ще певний час відчували страх, бо не знала, куди вони поділися та що задумали.  

“Я навіть казала чоловіку, що не знаю, радіти чи плакати”, – зізнається вона.

Після декількох днів тиші, яка стала лякати людей ще більше ніж постійні звуки пострілів, зрозуміли, що росіяни більше не повернуться. 

“Ми почали організовувати евакуацію для тих, хто цього потребував. Хоча було і холодно, сиділи днями та записували тих, хто хоче виїхати. Також  до нас почала приїжджати перша гуманітарна допомога. Я пам’ятаю, як ми ділили борошно по 200 грамів на кожного та олію по 150 мл”, – згадує Наталія.

Відбудова почалася у вересні 2022 року

Будинок пані Наталії зараз відбудовують волонтери Repair Together. Вперше вони приїхали у громаду для розбору завалів. Вони записали адреси зруйнованих будинків. Після цього, вирішили допомогти родині пані Наталії з відбудовою.

Волонтери вже відремонтували дах, стіни, перегородки всередині будинку і зараз тривають внутрішні роботи.

“Після цього нам треба самостійно провести опалення та газ, покласти лінолеум, штукатурити стіни та зробити інші внутрішні роботи. Ми рахували приблизні витрати. Щоб відновити лише газопостачання нам треба понад 50 тис. грн. Наші доходи не дозволяють цього зробити”, — каже пані Наталя.

Реквізити для фінансової підтримки родини:

Назва банку: АТ КБ “Ощадбанк”

Номер Картки: 5167 8032 1859 2652

ПІБ отримувача: Наталія Похилько

Читати по темі: “Я хапалась за будь-яку можливість відбудувати житло”. Як на Чернігівщині відновили вже 800 будинків

Катерина Черніговець / 14.09.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко