“Онук не наважився ступити на поріг зруйнованого дому”. Історія Ніни Фесенко з Чернігівщини

У березні 2022 року родина Фесенків із Чернігівщини втратила дім під час авіаудару. Вісімнадцять днів у погребі, втеча під обстрілами, травми й повна руйнація оселі. Та навіть серед уламків збереглося щось живе — квіти, які вистояли, як і вони. Нині вони живуть у модульному будинку.

«Коли повернулася, підсніжники так гарно цвіли. Хоч і закидані були уламками», — Ніна Фесенко згадує ті дні ледь стримуючи сльози. З лютого 2022 року її життя розділилося на “до” і “після”. Сім’я з семи осіб, серед яких троє дітей — одинадцятирічний хлопчик і двоє немовлят — втратила все за кілька хвилин.

З 25 лютого по 17 березня сім’я жила у погребі площею шість квадратних метрів на Бобровиці. Ніна каже, що їжі й води їм вистачало, бо встигли забрати запаси.

Ніна Фесенко

Фото: Платформа “Свій дім”

11 березня подружжя повернулося додому, щоб забрати речі. Щойно дійшли до подвір’я — почули характерний свист:

«Я тільки почула вибух і побачила червону пилюку. Заховалася за туалет, і відчула, як по навісу торохтять осколки снаряда».

Ніна отримала контузію, лопнула барабанна перетинка. Чоловік ледве встиг заштовхнути її в машину.

«Чую, знову летить, свистить. Ми тільки від’їхали, а я дивлюсь у дзеркало — прилітає снаряд прямо на місце, де секунду тому був наш собака. Він врятував нам життя».

Їхній будинок згорів у ніч з 13 на 14 березня, коли впала авіабомба. Влітку, коли Ніна привезла старшого внука побачити домівку, 11-річний хлопчик на поріг не ступив: «Бабусю, можна я не піду туди дивитися?».  Він боявся йти, боявся побачити, що там нема нічого.

Сьогодні родина мешкає у модульному будиночку від американського фонду “До України з любов’ю”, який Ніна отримала після показу сюжету про зруйноване село. З колишнього життя залишилось небагато — стійка для білизни, лавка, собача будка і квіти.

Модульний будинок, де живе родина пані Ніни

Фото: Платформа “Свій дім”

«Дивно, але виноград лише трохи пошкоджений, а квіти вижили всі, хоч і топтали їх, і цеглою закидало», — розповідає Ніна.

Після отримання модульного будинку Ніна відчула, як її душа відтанула.

«До того руки ні до чого не лежали. А тепер життя стало трохи веселішим, захотілося щось робити», — говорить жінка.

Більше відео дивіться на ютуб-каналі Свій дім.

Проєкт реалізовано за підтримки Інституту гуманітарних наук у Відні (Institut für die Wissenschaften vom Menschen, IWM) у рамках програми Documenting Ukraine. / The project was supported by Documenting Ukraine, a program of the Institute for Human Sciences, IWM Vienna.

Дивіться ще:

Реєстр збитків для України: Чи можлива компенсація під час війни?

“Дві кімнати рухнули, а нам просто пощастило вижити”. Історія родини Карніцових з Одеси