Новий дім для шістьох дітей, 12 собак та котів. Історія родини Павлових, які евакуювалися, щоб не потрапити в окупацію

За шість років до початку великої війни багатодітна родина психологині Юлії Павлової переїхала з Запоріжжя в село Українка. Там запустили проєкт, за яким будували житло для прийомних родин і дитячих будинків сімейного типу. В одну з таких осель вони й заселилися. Нині їхній дім зруйнований, а населений пункт окупований. Нещодавно подружжя придбало домогосподарство в Чернівецькій області. Зібрати кошти допомогли дописи у Facebook та небайдужі українці. Частину грошей довелося взяти у борг.

“Ми з чоловіком усвідомлювали, що буде повномасштабна війна. Наше село так розташоване, що російські війська могли до нас дійти швидко. Тому мали план — у випадку наступу рятувати дітей та вивозити їх за кордон”, — розповіла Юлія журналістці “Свій дім”.

“Евакуація у Відень і Баварію та повернення до України”

23 лютого 2022 року Юля разом з чоловіком довго не лягали спати, наче очікували чогось поганого. Вже наступного ранку жінка прочитала новини й зрозуміла, що діти до школи не підуть. Вийшла на подвір’я та почула залпи важкої зброї зі сторони Бердянського та Мелітопольського районів: 

“Ми швидко повернулися до нашого плану. Взяли речі першої потреби, теплий одяг і документи. Сіли в машину та поїхали у Відень через Угорщину”. 

Дорога тривала 6 днів. Молодший син Юлії захворів на кишкову інфекцію і у Відні вони потрапили до лікарні. Рідні чекали їх в готелі для біженців. Після одужання дитини, надовго в місті не залишилися, бо не змогли знайти постійне житло:

“Наші друзі запропонували оселитися в будиночку в горах на півдні Баварії. Ми погодилися і прожили там 15 місяців. Я та старший син хотіли повернутися в Україну — чоловік та інші діти нас підтримали. Оскільки ми не могли повернутися до себе додому, то шукали житло в сільській місцевості”. 

“Назбирали кошти на будинок за допомогою донатів”

У Броварах на Київщині проєкт “Дитяче містечко” надав родині будинок, де вони змогли повністю відновитися. Коли почастішали випадки обстрілів столиці та області, вирішили переїхати до Чернівців. 

“За власні кошти ми орендували будинок. Але через велику кількість тварин там надовго не затрималися. Розуміли, що треба купувати власне житло. А оскільки вся наша фінансова подушка перетворилася на ямку, ми з чоловіком попросили допомоги у людей і придбали житло у передмісті Чернівців”.

Будинок в селі Нові Бросківці — це комплекс споруд, які планують зʼєднати між собою, добудувати кімнати та облаштувати до холодів.

Надії на повернення до Запорізької області у Юлії мало. Їхнє село Українка в окупації, а будинок зруйнований. Знайомі розповідали, що там жили російські солдати, але після прильоту він згорів разом з ворогами. 

______

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте ще: “Сусіди загинули, а я дивом вціліла, хоча шансів вижити було небагато”. Історія Олени Нетес