Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Миколаїв

Історії, які ви нам розповіли
Заклади

“Було зрозуміло, що рятувати вже нічого”. Історія будівлі, де працював Миколаївський обласний центр народної творчості

зруйновано: липень 2023 / Миколаївська область , Миколаївський район , Миколаїв / Адміральська , 41

Вночі 20 липня 2023 року російські окупанти зруйнували історичну будівлю, в якій працював Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи. 

Армія рф запустила крилаті ракети по житловому триповерховому будинку, розташованому через дорогу. Загинули двоє людей, десятки отримали поранення. Навколишні дома та заклади пошкодила вибухова хвиля.

“Коли прийшли вранці, то побачили, що стін немає, даху немає, балки попадали. Було зрозуміло, що рятувати вже нічого. На столах, підлозі —  всюди цегла. Важко було щось знайти. Винесли частину документації, колеги допомагали все вивозити”, — розповіла журналісту “Свій дім” Наталія Баштова, директорка Миколаївського обласного центру народної творчості, Заслужена артистка України. 

Сторожа врятувало правило двох стін

У момент вибуху в історичній будівлі був сторож. Дві двері вибило відразу. Чоловік знаходився у куточку між двох метрових стін. Це його і врятувало. 

“Це був не перший прильот. Раніше вибуховою хвилею у нас і двері виривало, і вікна вилітали. Зашивали все OSB плитами. У вересні планували все замінити, вже робили кошторисну документацію. Але не встигли. Нам виділили один кабінет в обласному палаці культури. Сподіваємось, що дадуть нове приміщення. Ми проводимо велику роботу в області та зараз не маємо тих умов, які були раніше”, — каже пані Наталія. 

“У зруйнованій будівлі наш центр творчості займав практично весь перший поверх і частково другий. Були кабінети методистів, “Етносвітлиця”, де проводили виставки і майстер-класи”, — розповіла Галина Стрелецька, провідний методист по вокально-хоровому жанру.

У цьому приміщенні також працювали гуманітарна організація та офіс державного підприємства.

“Скалічені люди, зруйнована будівля, уламки, понівечені двері та вікна. Руйнування в будь-якому куточку України — це дуже страшно. Сучасний світ, люди працюють, міста розвиваються, ми йдемо до чогось кращого. І тут…війна. Тепер лягаєш спали та не знаєш, прокинешся вранці чи ні”, — каже пані Галина.

Зруйнована “Етносвітлиця” — гордість центру

А до повномасштабного вторгнення рф все було інакше. Центр працював та проводив багато заходів. На другому поверсі в “Етносвітлиці” виставляли свої роботи багато майстрів. А кількість охочих відвідати виставки часто перебільшувала місткість зали. Найбільшою проблемою тоді була епідемія коронавірусу, а про велику війну не було й думки.

“23 лютого 2022 року ми всі були на роботі. Ніхто не вірив у початок війни. Навіть, коли наступного ранку почули гучні звуки, думали, що це грім. А потім був дзвінок з управління культури і ми на один день залишилися вдома, бо ніхто не знав, як діяти в цій ситуації”, — розповіла пані Галина.

25 лютого усі вийшли на роботу, працювали весь день, хоч в Миколаєві було гучно: армія рф била по військовій інфраструктурі. На вихідних ворог завдав ударів по Миколаївському міжнародному аеропорту. 

Центр народної творчості продовжував працювати, але дистанційно: методисти готували статті на сайт, розробляли каталоги, організовували онлайн-виставки. Згодом повернулися до будівлі, поки її не знищили російські загарбники.

“19 липня 2023 року я була на роботі. Відчуття того, що вночі будівлю знищать, у мене не було. Цей вибух чуло все місто. Росіяни влучили у житловий будинок, а наш центр розташований через дорогу”, — пригадує Олександра Ракуленко, секретарка центру.

“Збирати до камінчика й відбудовувати з нового фундаменту”

“Я спілкувалася зі знайомим архітектором і він сказав, що прийдеться все збирати до камінчика й відбудовувати з нового фундаменту. Це нематеріальна спадщина, тому іншого шляху не може бути. Капітальний ремонт зробити неможливо, бо там великі тріщини й будівля в аварійному стані”, — розповіла директорка Наталія Баштова.

Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи координує діяльність 500 закладів культури клубного типу і майже 3000 клубних формувань, керує збором і систематизацією елементів нематеріальної культурної спадщини області. Цьогоріч в листопаді центру виповниться 85 років.

Зруйновану ворожими обстрілами будівлю побудували у XIX столітті

Зруйновану ворожими обстрілами будівлю побудували ще у XIX столітті. Це був будинок італійця Менкіні та його дружини. Свого часу вони приділяли багато уваги розв’язанню проблем міста й були відомими благодійниками. У березні 1916-го року подружжя подарувало краєзнавчим музеям Миколаєва та Херсона старожитності з власної колекції, у тому числі монети з дорогоцінних металів.

У 20-х роках там був клуб піонерів, де працював театральний гурток. Ще школярем його відвідував Марк Лисянський. Меморіальна дошка з барельєфом поета-пісенника прикрашала фасад з 2003 року.

Історична довідка: “Архітектура Миколаєва”

Читайте ще: Влучили ракетою у мармурові сходи. Історія Миколаївського ліцею імені Миколи Аркаса

Юлія Ступка / 11.09.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко