Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Миколаїв

Історії, які ви нам розповіли
Заклади

“Було зрозуміло, що рятувати вже нічого”. Історія будівлі, де працював Миколаївський обласний центр народної творчості

зруйновано: липень 2023 / Миколаївська область , Миколаївський район , Миколаїв / Адміральська , 41

Вночі 20 липня 2023 року російські окупанти зруйнували історичну будівлю, в якій працював Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи. 

Армія рф запустила крилаті ракети по житловому триповерховому будинку, розташованому через дорогу. Загинули двоє людей, десятки отримали поранення. Навколишні дома та заклади пошкодила вибухова хвиля.

“Коли прийшли вранці, то побачили, що стін немає, даху немає, балки попадали. Було зрозуміло, що рятувати вже нічого. На столах, підлозі —  всюди цегла. Важко було щось знайти. Винесли частину документації, колеги допомагали все вивозити”, — розповіла журналісту “Свій дім” Наталія Баштова, директорка Миколаївського обласного центру народної творчості, Заслужена артистка України. 

Сторожа врятувало правило двох стін

У момент вибуху в історичній будівлі був сторож. Дві двері вибило відразу. Чоловік знаходився у куточку між двох метрових стін. Це його і врятувало. 

“Це був не перший прильот. Раніше вибуховою хвилею у нас і двері виривало, і вікна вилітали. Зашивали все OSB плитами. У вересні планували все замінити, вже робили кошторисну документацію. Але не встигли. Нам виділили один кабінет в обласному палаці культури. Сподіваємось, що дадуть нове приміщення. Ми проводимо велику роботу в області та зараз не маємо тих умов, які були раніше”, — каже пані Наталія. 

“У зруйнованій будівлі наш центр творчості займав практично весь перший поверх і частково другий. Були кабінети методистів, “Етносвітлиця”, де проводили виставки і майстер-класи”, — розповіла Галина Стрелецька, провідний методист по вокально-хоровому жанру.

У цьому приміщенні також працювали гуманітарна організація та офіс державного підприємства.

“Скалічені люди, зруйнована будівля, уламки, понівечені двері та вікна. Руйнування в будь-якому куточку України — це дуже страшно. Сучасний світ, люди працюють, міста розвиваються, ми йдемо до чогось кращого. І тут…війна. Тепер лягаєш спали та не знаєш, прокинешся вранці чи ні”, — каже пані Галина.

Зруйнована “Етносвітлиця” — гордість центру

А до повномасштабного вторгнення рф все було інакше. Центр працював та проводив багато заходів. На другому поверсі в “Етносвітлиці” виставляли свої роботи багато майстрів. А кількість охочих відвідати виставки часто перебільшувала місткість зали. Найбільшою проблемою тоді була епідемія коронавірусу, а про велику війну не було й думки.

“23 лютого 2022 року ми всі були на роботі. Ніхто не вірив у початок війни. Навіть, коли наступного ранку почули гучні звуки, думали, що це грім. А потім був дзвінок з управління культури і ми на один день залишилися вдома, бо ніхто не знав, як діяти в цій ситуації”, — розповіла пані Галина.

25 лютого усі вийшли на роботу, працювали весь день, хоч в Миколаєві було гучно: армія рф била по військовій інфраструктурі. На вихідних ворог завдав ударів по Миколаївському міжнародному аеропорту. 

Центр народної творчості продовжував працювати, але дистанційно: методисти готували статті на сайт, розробляли каталоги, організовували онлайн-виставки. Згодом повернулися до будівлі, поки її не знищили російські загарбники.

“19 липня 2023 року я була на роботі. Відчуття того, що вночі будівлю знищать, у мене не було. Цей вибух чуло все місто. Росіяни влучили у житловий будинок, а наш центр розташований через дорогу”, — пригадує Олександра Ракуленко, секретарка центру.

“Збирати до камінчика й відбудовувати з нового фундаменту”

“Я спілкувалася зі знайомим архітектором і він сказав, що прийдеться все збирати до камінчика й відбудовувати з нового фундаменту. Це нематеріальна спадщина, тому іншого шляху не може бути. Капітальний ремонт зробити неможливо, бо там великі тріщини й будівля в аварійному стані”, — розповіла директорка Наталія Баштова.

Миколаївський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи координує діяльність 500 закладів культури клубного типу і майже 3000 клубних формувань, керує збором і систематизацією елементів нематеріальної культурної спадщини області. Цьогоріч в листопаді центру виповниться 85 років.

Зруйновану ворожими обстрілами будівлю побудували у XIX столітті

Зруйновану ворожими обстрілами будівлю побудували ще у XIX столітті. Це був будинок італійця Менкіні та його дружини. Свого часу вони приділяли багато уваги розв’язанню проблем міста й були відомими благодійниками. У березні 1916-го року подружжя подарувало краєзнавчим музеям Миколаєва та Херсона старожитності з власної колекції, у тому числі монети з дорогоцінних металів.

У 20-х роках там був клуб піонерів, де працював театральний гурток. Ще школярем його відвідував Марк Лисянський. Меморіальна дошка з барельєфом поета-пісенника прикрашала фасад з 2003 року.

Історична довідка: “Архітектура Миколаєва”

Читайте ще: Влучили ракетою у мармурові сходи. Історія Миколаївського ліцею імені Миколи Аркаса

Юлія Ступка / 11.09.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?