головна / Історії, які ви нам розповіли / Авдіївка

“Ми мріяли про цю квартиру, а російський снаряд все знищив”. Історія Лідії Жукової
зруйновано: березень 2023 / Донецька область , Покровський район , Авдіївка / Грушевського , 81
Багатоквартирний будинок
Дата руйнування:
березень 2023
Адреса:
Донецька область ,
Покровський район , Авдіївка ,
Грушевського , 81
“Ми часто збирались в нашій квартирі разом з родичами й друзями. Мій брат зробив там ремонт і купував нові меблі. На жаль, вже нічого цього нема”, — розповіла журналістам Свій Дім Ірина Жукова, мама якої втратила квартиру в Авдіївці.
“Ми мріяли про цю квартиру”
Чоловік Лідії Жукової працював на коксохімічному заводі в Авдіївці. Вони отримали трикімнатну квартиру від заводу, хоча це сталося вже після його смерті.
“Ми з сестрою, братом, батьком та мамою довго жили в однокімнатній квартирі. Це житло було нашою мрією. В ній було дуже затишно. Всі спогади про дитинство і щасливі моменти залишились там”, – згадує донька Ірина.
“У 2014 році моя мама отримала контузію”
Життя Лідії змінилося ще у 2014 році. В день, коли почалися військові дії, вона була на роботі в залізничному депо, яке розташовувалася поряд із Донецьким аеропортом. Зранку пані Лідія доїхала на роботу громадським транспортом, а вже ввечері повертатися додому було нічим. Їй довелося йти пішки — поряд їхали танки, а окупанти бомбили будівлі.
“Мама розповідала, що їй доводилось ховатися за бетонними зупинками та за деревами, бо були постійні обстріли. Поблизу неї розірвався снаряд. У той момент вона отримала контузію й тимчасово втратила слух, який потім відновився. Про це я дізналась лише нещодавно”, — розповіла Ірина.
Пані Лідія не одразу виїхала з Авдіївки, тому що не вірила, що ситуація буде погіршуватися. Деякий час вона проживала у квартирі без води та світла. Ірина розповідає, що її мама з 10-го поверху будинку спостерігала за боями за Донецький аеропорт. Вона бачила як літали літаки та снаряди, як все горіло. Саме через це Ірині все ж таки вдалося умовити маму поїхати з міста на деякий час. Але через 4 місяці, коли ситуація трохи стабілізувалася і стало “тихіше”, вона повернулася назад.
Довга дорога
Коли почалася велика війна Ірина була за кордоном. Вона разом з донькою не була в Авдіївці з 2014 року. Згадує, що було важко вмовити маму виїхати з міста, але все ж таки спільними зусиллями з братом, змогли це зробити.
А далі пані Лідію чекала довга дорога та часті зміни місця проживання. З Авдіївки Лідія виїхала в Дніпро, потім в Івано-Франківську область в центр для переселенців. Але десь через місяць вона була змушена покинути центр, бо замість нього там планували організовувати шпиталь. Далі відправилась в Дніпровську область в Кам’янське, де якийсь час орендувала однокімнатну квартиру. Згодом Лідія поїхала в Одесу і зараз живе в кімнаті, яку колись орендувала Ірина.
“Авіаудар залишив нас без квартири”
Через рік і один місяць після початку великої війни в будинок Лідії в Авдіївці потрапив снаряд, який його зруйнував. Про це вони дізналися з місцевих телеграм-каналів і від сусідів, які залишилися в місті й ще деякий час приходили до них, щоб полити квіти та забити фанерою вибиті вікна.
Допомогти родині можна за номером картки: 4149499075450575
Читайте ще: Мій під’їзд рухнув. Донька заходить і каже: “Ти вже безхатько”. Історія Ірини Нагули
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло
Платформа Свій дім розпочинає серію відео про Реєстр збитків для України, щоб розповісти постраждалим від агресії росії про можливість долучитися до створення системи відшкодування як репарацій для країни-агресорки. Щоб розібратися в...
читати історію
Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини
Марина Коваленко (ім’я змінено з міркувань безпеки) — історикиня з Луганщини. Зараз вона живе в Києві та працює в архіві, який займається документуванням воєнних злочинів рф проти України. Команда збирає...
читати історію
Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти
Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині

Підприємство
Відновили бізнес у пам’ять про загиблого сина: історія родини Ольшанських і їхнього найбільшого кизилового саду в Європі

Субсидія на оренду житла для ВПО у 2025 році: як отримати допомогу
Рекомендуємо прочитати

Реєстр збитків для України: Чому важливо подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло

Приватний будинок
“На згадку про дім залишилася коробка ялинкових іграшок та сімейні фотоальбоми”. Історія Марини Коваленко з Луганщини

Приватний будинок
“До життя в Дніпрі я досі адаптуюся, а моя дитина стикнулася з булінгом у школі”. Історія переселенки Вікторії Гіманової

“Дім у Макіївці — в окупації. Будинок у Краматорську залишили через обстріли. Тепер купили нове житло на Черкащині”. Історія двічі переселенця Олексія Демка

Об'єкт культури
Пам’ятки архітектури національного значення — на якій стадії відновлення визначних будівель в різних містах України?

Заклад освіти
Від великих проєктів до дрібних ремонтів: як відновлюють школи на Київщині

Підприємство
Відновили бізнес у пам’ять про загиблого сина: історія родини Ольшанських і їхнього найбільшого кизилового саду в Європі
