“Там, на третьому поверсі, ми провели останні дні в Маріуполі”. Історія Ганни Котельнікової, яка втратила дві квартири

Будинки №45 та 86 по проспекту Миру в Маріуполі. З ними пов’язано все життя Ганни Котельнікової. В одному жили бабуся з дідусем, а згодом батьки. В іншому пройшло її дитинство, а потім зростав син.

Дім №86 російські окупанти знищили та знесли. Багатоповехівку по проспекту Миру, 45, яка була окрасою міста, теж зруйнували. Напередодні повномасштабного вторгнення її капітально відремонтували й зробили красиву підсвітку.

Останні ночі в Маріуполі були страшними

В часи Другої світової війни цей будинок теж постраждав і відбудовували його полонені німці. Саме тут родина переховувалась від обстрілів, але 15 березня 2022 року все ж виїхала. В машині були шестеро людей та три собаки.

“Збиралися поспіхом під звуки вибухів, тому і не подумала, що треба забрати фотографії, флешки, щось пам’ятне. Я не думала, що мій будинок буде зруйновано і знесено, я збиралася туди повернутися”, – розповіла Ганна проєкту “Свій дім”.

“Без медичної допомоги будь-яке поранення – це повільна смерть”

Про руйнування своїх місць сили жінка дізнавалася з телеграм каналу, домового чату та від друзів, які на той момент ще були в місті. Будинки знищували поступово, були кілька попадань снарядів і пожежа:

“Дивно, напевно, але є відчуття радості, за те, що 15 березня я знайшла сили та сміливість вивезти всіх своїх з міста. Всіх – це шість дорослих та три собаки. Останні ночі в Маріуполі були страшними, кожного вечора я молилася, щоб ми вцілили, або щоб одразу…. Без медичної допомоги будь-яке поранення – це повільна смерть”.

“Часто бачу сни, ніби я вдома…”

“Ніби я вдома, ходжу по своїй квартирі. Перша думка: мені ж прислали відео, як тебе знесли? Обманули? Я бачу свої речі, серед них дві турки: одну у 50-х роках дідусь привіз з Єгипту, інша, маленька, її я привезла з Єгипту у 2019. І думка, треба взяти. Потім шукаю документи, які забула забрати з собою, відкриваю шухляду… і прокидаюся в зйомній квартирі в Луцьку. Вже й не пригадаю, коли мені снилися такі сни, кольорові, з відчуттям реальності…. Я точно повернусь туди”.

Читайте ще: “З моєї квартири окупанти штурмували Азовсталь”. Історії людей, які жили в Маріуполі на Ломізова, 17