“З моєї квартири окупанти штурмували Азовсталь”. Історії людей, які жили в Маріуполі на Ломізова, 17

Світлина будинку по вулиці Ломізова, 17 у Маріуполі наочно показує наслідки “звільнення” українських міст армією рф. У соцмережах залишки 14-поверхівки порівнюють з Пізанською вежею і приблизно таким бачать пам’ятник “руському миру”.

Цей дім був місцем сили для цілих родин, а під час облоги Маріуполя захистив людей, які ховалися в укритті.

Про руйнацію будинку дізналися з соцмереж

На 11 поверсі в 44-й квартирі жив Олександр Павлюченко. Чоловік десять років працював на “Азовсталі”, любив своє місто і оселю, в якій жив з моменту заселення.

“Квартиру купував з черновою відділкою та повністю робив ремонт”, – розповів Олександр проєкту “Свій дім”. 

Коли почалася війна, він був у Києві. Про руйнацію будинку дізнався із соцмереж, а згодом від сестри, яка на той час залишалася у Маріуполі. Найбільше чоловіка шокували кадри, які опублікували російські телеканали. З вікна його квартири окупанти обстрілювали територію металургійного комбінату. В оселі вже не було ні речей, ні меблів власника.

Анна Василега вже 20 років жила в Києві, але в Маріуполі були її батьки. Їхня квартира в цьому будинку – на четвертому поверсі. Пенсіонерам вдалося вибратися з самого пекла і дістатися до доньки у столицю. В руках вони тримали лише дві сумки. 

В укритті багатоповерхівки від обстрілів рятувались близько 100 людей

Інна Савєлєва прожила тут 15 років. З двокімнатної квартири на десятому поверсі завжди милувалася Азовським морем. Це був нетиповий дім з великою кухнею і кімнатами. Красивою та охайною була і прибудинкова територія.

“Скільки себе пам’ятаю, люди, які мешкали на перших поверхах, завжди висаджували біля будинку квіти, доглядали за ними. Був свій дитячий майданчик, на який збирали гроші всім будинком”, – розповідає Інна.

Тетяна хоч і не жила на Ломізова, 17, але завжди буде його пам’ятати. В укритті 14-поверхівки вона рятувалася від обстрілів. Усього там переховувалися близько 100 людей. 

Виїхати з Маріуполя можна було лише в одному напрямку – в бік росії. Змучені та втомлені люди не мали іншого варіанту, тому вимушені були хапатися за цей шанс. Звідти вже самостійно добиралися в країни ЄС, деякі – залишилися у рф. 

Нині від будинку не залишилось і сліду.

Читайте ще: Дім, який будували роками, зруйнували за мить. Історії жителів Маріуполя (і навіть одного кота), житло яких знищила росія