Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна

Історії, які ви нам розповіли
Багатоквартирний будинок

“Ключі від квартири зі мною. Від дверей, яких вже немає”. Історія Тетяни Лазаревої

зруйновано: березень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Первомайська , 3

Квартиру у будинку по вулиці Первомайська, 3 Тетяна Лазарева отримала у 1989 році. Саме тут почалося її подружнє життя, виросла донька та онука. Встиг трохи погостювати й маленький внук, а потім почався великий наступ, який загнав людей у підвали та змусив покинути рідну Луганщину.

Для мешканців Попасної війна почалася ще дев’ять років тому. Ворог тоді не зміг захопити місто, а ось сусідній Первомайськ перейшов під контроль псевдореспублік. 

10 днів у підвалі

“Вибухи були, але місто не чіпали – били по околицях. Страшно… Згодом мешканці звикли, заспокоїлись і навіть робили ремонти. Я поставила пластикові вікна, поклеїла шпалери. За два роки до повномасштабного наступу зробила в одній та іншій кімнатах натяжну стелю, поставила кондиціонер. Як кажуть, йшла до спокійної старості”, – розповіла проєкту “Свій дім” Тетяна Лазарева, вчителька біології та хімії Попаснянського ліцею №25.

Усе змінив лютий 2022 року – затишне квітуче місто російські війська перетворили на руїни. 

“Коли почалися перші гучні бахи, то донька подзвонила й каже: “Давай до нас у підвал, щоб ми усі разом були”. Деякий час були ще у квартирі, іноді ходили у сховище. А вже з четвертого березня, коли почався масований обстріл, ми спустилися у підвал і 10 днів були там”, – пригадує пані Тетяна.

Головним скарбом була буржуйка

Усі сусіди об’єдналися й допомагали одне одному. Облаштували собі воєнний побут – принесли у сховище запаси їжі, а з ящиків зробили холодильник. Змайстрували ліжка, деякі спали у кріслах. Але головним скарбом була буржуйка, яка зігрівала у ті холодні жахливі дні. 

“Внука за 10 днів один раз винесла на вулицю. Постояли, подихали. Постійні бахи, жутко було. А пекінеса треба вигулювати кожного дня і це для мене було випробування. Виходила о 4-й годині ранку, поки відносно тихо, і біля під’їзду ходила”, – розповідає жінка. 

Дім руйнували поетапно, квартиру пограбували

Під час одного невеликого затишшя до підвалу прийшла мама Тетяни. Її будинок був десь за 500 метрів від сховища. Жінка тримала у руках одну сумку – з нею вона потім і поїхала з міста. Можливості повернутися в оселю вже не було. Будинок повністю вигорів.

У квартирі Тетяни вже повилітали шибки. Її дім знищували поетапно. Нові руйнування вона бачила на відео, яке знімали окупанти, а сусіди розповіли, що квартиру пограбували – винесли все, що змогли.

Залишатися у Попасній було вкрай небезпечно, тому 14 березня 2022 року виїхали усією родиною. Зараз живуть разом у Тернополі та винаймають житло. 

Там залишилась колекція слоників. Штук 100

Найбільше Тетяна сумує за фотоальбомами та колекцією слоників, яких збирала протягом багатьох років:

“З мене друзі сміються й кажуть: “Здались тобі ті слони!”. А це ж наче мої діти. Збирала їх, мабуть, років 20. Куди їду, там Судак, Ялта – обов’язково якогось слоника привезу. І керамічні, і скляні, і пухнасті були. Штук 100 точно”.

Жінка радіє, що встигла забрати свій старенький ноутбук з частиною фотоархіву. Там збереглися весільні фото доньки, які вона роздрукувала й подарувала дітям на восьму річницю подружнього життя.

Читайте ще: Зруйнований дім побачили на Google-картах. Історія Галини Журавльової 

Юлія Ступка / 27.09.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Повноцінне житло з паркінгом повністю адаптоване для людей, які отримали поранення внаслідок російської агресії. Саме таким має бути  багатофункціональний комплекс, що будується на вулиці Миколайчука у Львові. Це тимчасове житло...

читати історію

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Весь час боїв за Суми Тетяна Жарик з родиною залишалася в місті. Навесні 2022 року її будинок не постраждав внаслідок вуличних боїв та постійних обстрілів. Минуло 2 роки й вночі...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Житло та реабілітація. У Львові зводять перший з восьми будинків для поранених переселенців

Багатоквартирний будинок

“У наш будинок влучив ворожий дрон, сусіди загинули, а ми тепер без житла”. Історія Тетяни Жарик

Підприємство

«Три контейнери пряжі та борги – ось з чого ми стартували на новому місці». Як Рубіжанська панчішна мануфактура з Луганщини відновлює виробництво у Львові

Багатоквартирний будинок

“Після Горлівки змінили 4 квартири. Одна — в окупації, інша — пошкоджена”. Історія Людмили Соломатіної

Після підриву Каховської ГЕС минув майже рік. Але 14 родин з Василівки на Миколаївщині досі не отримали кошти на відбудову

Як запорізькі краєзнавці вивозять музейні та сімейні реліквії. Історія екстреної допомоги з порятунку культурної спадщини

Показати те, що знищила росія. У Львові триває виставка “Тут був мій дім”

Багатоквартирний будинок

“Дивлюсь з п’ятого поверху, а там все горить. Сусідніх під’їздів просто немає”. Історія Олесі Прокопенко