головна / Історії, які ви нам розповіли / Попасна
“Ключі від квартири зі мною. Від дверей, яких вже немає”. Історія Тетяни Лазаревої
зруйновано: березень 2022 / Луганська область , Сєвєродонецький район , Попасна / Первомайська , 3
Багатоквартирний будинок
Дата руйнування:
березень 2022
Дата додавання до бази:
27 вересень 2023
Адреса:
Луганська область ,
Сєвєродонецький район , Попасна ,
Первомайська , 3
Квартиру у будинку по вулиці Первомайська, 3 Тетяна Лазарева отримала у 1989 році. Саме тут почалося її подружнє життя, виросла донька та онука. Встиг трохи погостювати й маленький внук, а потім почався великий наступ, який загнав людей у підвали та змусив покинути рідну Луганщину.
Для мешканців Попасної війна почалася ще дев’ять років тому. Ворог тоді не зміг захопити місто, а ось сусідній Первомайськ перейшов під контроль псевдореспублік.
10 днів у підвалі
“Вибухи були, але місто не чіпали – били по околицях. Страшно… Згодом мешканці звикли, заспокоїлись і навіть робили ремонти. Я поставила пластикові вікна, поклеїла шпалери. За два роки до повномасштабного наступу зробила в одній та іншій кімнатах натяжну стелю, поставила кондиціонер. Як кажуть, йшла до спокійної старості”, – розповіла проєкту “Свій дім” Тетяна Лазарева, вчителька біології та хімії Попаснянського ліцею №25.
Усе змінив лютий 2022 року – затишне квітуче місто російські війська перетворили на руїни.
“Коли почалися перші гучні бахи, то донька подзвонила й каже: “Давай до нас у підвал, щоб ми усі разом були”. Деякий час були ще у квартирі, іноді ходили у сховище. А вже з четвертого березня, коли почався масований обстріл, ми спустилися у підвал і 10 днів були там”, – пригадує пані Тетяна.
Головним скарбом була буржуйка
Усі сусіди об’єдналися й допомагали одне одному. Облаштували собі воєнний побут – принесли у сховище запаси їжі, а з ящиків зробили холодильник. Змайстрували ліжка, деякі спали у кріслах. Але головним скарбом була буржуйка, яка зігрівала у ті холодні жахливі дні.
“Внука за 10 днів один раз винесла на вулицю. Постояли, подихали. Постійні бахи, жутко було. А пекінеса треба вигулювати кожного дня і це для мене було випробування. Виходила о 4-й годині ранку, поки відносно тихо, і біля під’їзду ходила”, – розповідає жінка.
Дім руйнували поетапно, квартиру пограбували
Під час одного невеликого затишшя до підвалу прийшла мама Тетяни. Її будинок був десь за 500 метрів від сховища. Жінка тримала у руках одну сумку – з нею вона потім і поїхала з міста. Можливості повернутися в оселю вже не було. Будинок повністю вигорів.
У квартирі Тетяни вже повилітали шибки. Її дім знищували поетапно. Нові руйнування вона бачила на відео, яке знімали окупанти, а сусіди розповіли, що квартиру пограбували – винесли все, що змогли.
Залишатися у Попасній було вкрай небезпечно, тому 14 березня 2022 року виїхали усією родиною. Зараз живуть разом у Тернополі та винаймають житло.
Там залишилась колекція слоників. Штук 100
Найбільше Тетяна сумує за фотоальбомами та колекцією слоників, яких збирала протягом багатьох років:
“З мене друзі сміються й кажуть: “Здались тобі ті слони!”. А це ж наче мої діти. Збирала їх, мабуть, років 20. Куди їду, там Судак, Ялта – обов’язково якогось слоника привезу. І керамічні, і скляні, і пухнасті були. Штук 100 точно”.
Жінка радіє, що встигла забрати свій старенький ноутбук з частиною фотоархіву. Там збереглися весільні фото доньки, які вона роздрукувала й подарувала дітям на восьму річницю подружнього життя.
Читайте ще: Зруйнований дім побачили на Google-картах. Історія Галини Журавльової
поділитись у соцмережах
Рекомендуємо прочитати
Екологічний підхід: переселенка з Донецька створює меблі для укриттів з переробленого пластику
Підприємиця з Донецька Ольга Лекова після окупації рідного міста переїхала до Києва. У 2016 році вона заснувала власну справу — студію ремонту та дизайну. Спочатку компанія була сімейною справою, яка...
читати історіюПриватний будинок
Живе на Тернопільщині та розповідає людям про схід і терикони. Історія двічі переселенки Оксани Муравльової
Понад вісім років будинок Оксани Муральової в окупованій Ясинуватій на Донеччині стояв порожнім. За ним доглядали сусіди. Проте з початком великої війни його пограбували росіяни, а згодом заселили туди своїх...
читати історіюБагатоквартирний будинок
“Моя бабуся загинула внаслідок російського обстрілу. Діставати її тіло з-під завалів довелося самотужки”. Історія Валерії Донцової
Відновлення вікон після обстрілів: що робити, якщо вибух вибив скло
Заклад освіти
В Івано-Франківську завершили перший етап відновлення університету нафти й газу, який постраждав після російського обстрілу
Багатоквартирний будинок
“Після втрати дому я не здаюся і намагаюся розвивати свою лялькарську справу на Київщині”. Історія Тетяни Сітоленко
“Лише одиниці обрали компенсацію, більшість хоче відновити житло”. Історія волонтерки Валентини Кондрат’євої
У Реєстрі збитків для України вже понад 10 тисяч заяв, найбільше — з Маріуполя
Рекомендуємо прочитати
Екологічний підхід: переселенка з Донецька створює меблі для укриттів з переробленого пластику
Приватний будинок
Живе на Тернопільщині та розповідає людям про схід і терикони. Історія двічі переселенки Оксани Муравльової
Багатоквартирний будинок
“Моя бабуся загинула внаслідок російського обстрілу. Діставати її тіло з-під завалів довелося самотужки”. Історія Валерії Донцової
Відновлення вікон після обстрілів: що робити, якщо вибух вибив скло
Заклад освіти
В Івано-Франківську завершили перший етап відновлення університету нафти й газу, який постраждав після російського обстрілу
Багатоквартирний будинок