“Купили будинок за два тижні до вторгнення рф. Встигли пожити там лише місяць”. Історія Юлії Сидоренко

За два тижні до вторгнення рф Юлія Сидоренко разом з чоловіком купили дім в Авдіївці. Родина навіть не встигла звикнути до нової оселі, як довелося тікати з міста через постійні обстріли. Минуло два роки, а жінка досі не знає, що з її будинком. Востаннє вона бачила його влітку 2022-го, тоді частина будівлі вже була зруйнована.

Пожили місяць в новому домі

Юлія народилася в Донецьку, а після одруження переїхала на батьківщину чоловіка — в Авдіївку. Деякий час орендували житло, а на початку 2022 року нарешті купили власний дім, але радість була недовгою. 

“Будинок придбали напередодні вторгнення рф — 10 лютого 2022 року. Обійшовся він нам у 6 тисяч доларів. Цегляна одноповерхова будівля 1950-х років на 90 квадратів та шість кімнат. Попередня власниця після подій 2014 року виїхала, там жили квартиранти. Ми ж навіть не встигли до нього звикнути та розставити свої речі, а вже треба було тікати”, — говорить дівчина журналісту “Свій Дім”.

На початку березня через обстріли Юлія з чоловіком та дітьми евакуювалася з міста. Спочатку поїхали до рідних у село Сокіл за 25 кілометрів від Авдіївки, потім на Київщину й зрештою на Одещину у Чорноморськ.

Будинок бачили востаннє 2 роки тому

Перших руйнувань оселя подружжя зазнала ще в квітні 2022 року — через місяць після їхньої втечі. Тоді ударами армії рф була розбита половина будинку.

“Нам подзвонив сусід, скинув фото та сказав, що було два удари по дому. Влітку ми на свій страх і ризик наважилися повернутися за речами. Тоді й побачили наслідки обстрілів. Забрати змогли тільки речі, які помістилися в машину. Все інше залишилося там. Це техніка, зокрема пральна машина й холодильник, та меблі. Сумно, що не взяли фото, просто забули. Двері та вікна забили дошками, щоб не лазили мародери. Тоді, два роки тому, ми бачили наш дім востаннє. Що там зараз — невідомо. Це стара частина міста, яка ближче всього до Донецька, їй дісталося найбільше від дій окупантів. Весь цей час боїв за Авдіївку ніяких фото не було. Ні від наших при обороні, ні від росіян після її захоплення”, — каже Юлія.

Родина почала нове життя в іншому місці та не планує повертатися назад. За словами жінки, мирного та щасливого майбутнього на Донеччині у найближчі часи точно не буде.  

“Це для нас перегорнута сторінка життя, бо там все знищено. Місто розвивалося за рахунок підприємства — Авдіївського коксохімічного заводу, який зараз фактично не існує. Тому роботи не буде, а про безпеку я взагалі мовчу — скільки там вибухонебезпечних предметів. Інфраструктура теж повністю знищена. Тепер ми на новому місці, тут тихо та спокійно, вже звикли. В нас є мрія — придбати собі житло на Одещині”.
Допомогти родині можна за реквізитами: 5355 2800 0005 3965 (Сидоренко Ю)

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю платформи Свій дім і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте ще: “Перед захопленням росіянами Берислава ми у дворі спалили міліцейську форму чоловіка”. Історія Світлани Гринь