Історії, які ви нам розповіли

головна / Історії, які ви нам розповіли

Історії, які ви нам розповіли
Заклад освіти

“Будівля горіла чотири чи п’ять діб. Якби не вогонь, може б щось вдалося врятувати”. Історія Куп’янської гімназії № 7

З Куп’янською гімназією №7 пов’язане все життя Алли Ковшар. Тут вона навчалась з першого по десятий класи, а згодом 30 років викладала історію, а останні п’ять – ще й географію. 

Своїх семикласників пані Алла обіцяла довести до 9-го класу, але усі плани зруйнував напад рф.

Заклад горів кілька діб

“Пам’ятаю нашу останню зустріч у кабінеті історії, – пригадує пані Алла. – Прийшло небагато учнів і я роздавала їм на пам’ять книжки, наші тематичні газети та плакати. А потім черга дійшла до шафи – там були українські віночки, які ми одягали на свята. В українців є такий звичай – класти на голову дитині віночок і бажати довгого щасливого життєвого шляху і гарної долі. Це ми і зробили, а одна з дівчаток сказала, що у віночку піде додому. Було трохи боязно мені, але дитина каже: “Не бійтеся за нас, ми ще всі зберемося, як раніше. Вони мене підтримували, бо прощалися зі сльозами на очах”.

За майже 120 років існування Куп’янська гімназія №7 дала путівку в життя цілим поколінням куп’янчан. У 2022 році будівлю знищили обстріли російських військових. Місцеві, які не виїхали, розповідали, що заклад горів кілька діб. 

До великої війни у гімназії навчалися близько 320 дітей

Дев’ять класів були в основній будівлі по вулиці Жуковського, 10, а чотири початкових і стільки ж дошкільних груп – неподалік по вулиці Тополина, 5.

“У мене за 20 років було кілька випусків. І ось я зустріла своїх учнів  в Києві. Вони пропонували допомогу і з транспортом, і з квартирою. Тільки заради цього варто жити і працювати вчителем. Школа – це навіть не стеля, не паркан, не якісь обладнання і техніка. Це все допомагає у навчанні, але найголовніше – це діти”, – розповіла Наталія Пилипенко, заступник директора з навчально-виховної роботи.

“Стоять три стіни, четверта наполовину зруйнована”

З теплом пригадує рідний заклад і Віталій Тарценко, який викладав інформатику з 2014 по 2022 роки: 

“Під окупацією гімназія ще була цілою. Десь пошкоджені вікна, але то, як кажуть “квіточки”. Після звільнення в школу прилетіло: стоять три стіни, четверта наполовину зруйнована, дах теж. Майже все вигоріло”.

Коли пан Віталій почав тут працювати, у закладі було три стареньких комп’ютери 2003 року.  

“Я підняв своїх друзів-айтішників. Завдяки їм з’явилося 5 нових комп’ютерів. Згодом, коли закладу було 115 років, нам подарували комп’ютерний клас. Це заслуга наших учнів, які були постійними переможцями на олімпіадах. Спільно з вчителями і батьками поставили техніку майже у кожен клас”, – пригадує він.

“Школа пройшла шлях від земської трирічної, заснованої у 1902 році коштом Куп’янського земства, до закладу Нового типу, що об’єднав дітей віком від одного до 17 років”, – розповідає Алла Ковшар.  

У будівлі працював шкільний музей, де зберігалося багато фотоматеріалів, документів і спогадів. У тому числі з облаштування подвір’я і висадки фруктових дерев учнями і вчителями у післявоєнні часи. Останні експозиції музею були присвячені випускникам-учасникам АТО/ООС.

Читайте ще: Уламок першого снаряду вбив родичку, а другий – знищив дім. Історія Ірини Ракитської

Юлія Ступка / 03.10.2023

поділитись у соцмережах

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Війна, що триває в Україні, суттєво впливає на видобуток корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур. Росія контролює 27% території України і захопила не лише міста, а й ключові підприємства та...

читати історію

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Пусті вікна, крізь які чорніють вигорілі квартири. Обвалені панелі будівель, ніби зруйновані карточні будиночки. Вулиці, які проросли бур’янами. Саме так виглядала Північна Салтівка після першого року російських обстрілів. Цей мікрорайон...

читати історію

Рекомендуємо прочитати

Ціна війни. Чи зможе Україна вижити без вкрадених росією корисних копалин та врожаю

Будинок на Північній Салтівці: як живуть люди в одному з найбільш постраждалих районів Харкова

Перегузні, дельфіни та хохулі: які рідкісні види тварин втратила Україна та як відновити їхню популяцію

Підприємство

Втрачена міць містоутворюючих підприємств: як під час війни склалася доля “Артвайнері”, “Артемсолі” та “Колірмету”

Заклад охорони здоров'я

“Поки шукала доньку Соломію, то декілька разів з нею попрощалася”. Історія Оксани Фоменюк, яка пережила ракетний удар по лікарні “Охматдит”

Заклад охорони здоров'я

Місце, де зцілюватимуть душі. У Львові будують Центр реабілітації для українців, які пережили полон та тортури

Руїни в VR. Як українські компанії передають масштаби руйнувань

Відбудова по-російськи. Що і як відновила окупаційна влада в захоплених Маріуполі, Сєвєродонецьку та Волновасі?